25 листопада 2019 року
м. Київ
справа №2040/7427/18
адміністративне провадження №К/9901/32414/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 2040/7427/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які діють в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_7 , треті особи на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які діють від свого імені та в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив:
- зобов'язати ОСОБА_7 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 в стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поповерховому плану житлового будинку від 11 березня 2003 року, виготовленому КП «Харківським міським бюро технічної інвентаризації».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року та від 19 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
21 травня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подано до апеляційного суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_7 користуватися вказаною квартирою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На зазначену ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які діють в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 листопада 2019 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що після винесення ухвали від 18 червня 2019 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року по справі № 2040/7427/18, не було потреби в оскарженні ухвали про відмову у забезпеченні позову, так як провадження по справі було закрито. Як тільки стало відомо 11 листопада 2019 року про відкриття касаційного провадження по даній справі, третіми особами підготовлена та подана касаційна скарга на ухвалу від 18 червня 2019 року про відмову в забезпеченні позову. Наведені підстави заявники вважають поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником обставини не дають підстав для поновлення строку з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги судом встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року складено 24 червня 2019 року, а касаційну скаргу заявник направив засобами поштового зв'язку до Верховного Суду 21 листопада 2019 року.
Доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зводяться виключно до того, що у третіх осіб раніше не виникало, на їх переконання, потреби оскаржувати ухвалу суду про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.
Верховний Суд також вважає за потрібне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Згідно із частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Для усунення недоліків касаційної скарги заявникам слід подати заяву із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку та надати докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 120, 169, 248, 329, 330, 332 КАС України, -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 20470/7427/18.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які діють в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 20470/7427/18 - залишити без руху.
Надати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання шляхом подати заяву із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку та відповідних доказів.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 332 КАС України - судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Тацій Л.В.
Суддя Стрелець Т.Г.
Суддя Рибачук А.І.