Справа № 2а -115
2009 р.
21 грудня 2009 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, державного Казначейства України про визнання протиправною відмови ОСОБА_3 пенсійного фонду в районі в перерахунку пенсії як дитині війни та зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки та 3 місяці 2009 р.
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку йому пенсії, як дитині війни, про зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки та 3 місяці 2009 р. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він народився 07.02.1943р., має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року йому повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що зупинення Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та “Про державний бюджет України на 2007 рік” дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та викладення Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вказаної статті в новій редакції було грубим порушенням Конституції України. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 року визнано неконституційними вказані положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Однак, незважаючи на те, що в 2009 р. позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не провів таке підвищення пенсії і не виплатив його за вказаний період. Розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із визначеного законами України про державний бюджет України на відповідний рік прожиткового мінімуму, позивач вважає, що сума невиплаченої йому державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки, 3 місяці 2009 р. становить 5015,7 грн.
В ході розгляду справи позивач подав суду заяву про уточнення суми позовних вимог, крім вимоги про визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, позивач просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки і три місяці 2009 р. в сумі 5015,7 грн. і в подальшому проводити виплату перерахованої пенсії.
Ухвалою суду за клопотанням ОСОБА_3 пенсійного фонду в Городенківському районі до участі в справі як другого відповідача, залучено Державне казначейство України.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду в Городенківському районі позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що незважаючи на те, що ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак цей закон не містить поняття “мінімальна пенсія за віком”. Положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись до згаданих виплат, оскільки цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10рп від 22.05.2008 р. були визнані неконституційними положення законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено та обмежено право дітей війни на отримання підвищення до пенсії. Ці рішення не могли бути виконані без відповідного нормативно-правового забезпечення, без внесення змін до законів про бюджет щодо фінансування даних доплат. Представник пояснила, що позивачу з 01.01.2007 р. проводилась виплата надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 19 грн., з 01.04.2007 р. - 20,3 грн., з 01.10.2007 р. - 20,55 грн., з 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. 48,1 грн. Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивач отримує надбавку до пенсії, як дитина війни у таких розмірах: з 22 травня 2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. - 49,8 грн. Представник ствердила, що позивач звертався до ОСОБА_3 пенсійного фонду в Городенківському районі з заявою про перерахунок та виплату підвищення до пенсії, але йому було відмовлено. Крім цього, представник відповідача вважає, що позивач пропустив річний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що відповідно до ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник просить відмовити в задоволенні позову.
Представник Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, в поданому до суду запереченні просить справу розглядати у відсутності їх представника, одночасно зазначає що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, так як Державне казначейство України не є головним розпорядником бюджетних коштів, не здійснює заходи щодо виплати грошової допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не обслуговує рахунків ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Городенківському районі.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділений статусом дитини війни, що стверджено пенсійним посвідченням ААБ № 304260 з відповідним штампом.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив. Таким чином вимоги позивача щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період 2006 року до задоволення не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік та ст. 111 згаданого Закону про бюджет встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті шостої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року, у 2008 році - з 22.05.2008 року.
Суд відхиляє заяву представника відповідача про наявність підстав для часткової відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, виходячи з наступного. Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За ч.3 ст.99 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. ОСОБА_3 ПФУ в Городенківському районі № 99/г-15 від 28.04.2009 р., направленим в адрес позивача ОСОБА_1, останньому було відмовлено в задоволенні заяви про виплату йому в повному обсязі надбавки до пенсії, як дитині війни. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 01.06.2009 р., отже він звернувся в суд саме тоді, коли дізнався про порушення своїх прав та інтересів, не пропустивши річний строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ПФУ виплачувало щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії з 01.01.2007 р. - по 19 грн., з 01.04.2007 р. - 20,3 грн., 01.10.2007 р. - 20,55 грн., з 01.01. 2008 року - по 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07. 2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. -49,8 грн. З 22.05.2008 р. виплати проводились відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, а не як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними, такими що не можуть прийматись до уваги, оскільки, як вбачається з пенсійного посвідчення позивача, йому призначено пенсію за віком, а відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, останнім визначаються, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплат пенсій. Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Посилання представника відповідача на не внесення змін до законів щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань.
Державне казначейство України не здійснює функцій пенсійного забезпечення, тому відсутні правові підстави для покладення на нього зобов'язань щодо донарахування позивачу доплат до пенсії.
Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городенківському районі, тому суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача буде покладення на відповідача обов'язку провести належне нарахування та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум ОСОБА_1 за цей період. Оскільки відповідачем було відмовлено в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому слід визнати протиправними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, як дитині війни, в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Що стосується позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату підвищення в подальшому, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Зазначена вимога не відповідає змісту законодавства, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На підставі ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та керуючись ст. ст. 17, 69, 71, 86,88,94,99,100,158, 160-163, 167, 186 КАС України , суд
Змінені позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо відмови в проведенні ОСОБА_1, перерахунку пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум ОСОБА_1.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Ничик Г.І.