Справа № 2а -213
2009 р.
21 грудня 2009 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.07.2009 р.
ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 по 31.07. 2009 р. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона народилась 16.10.1944р., має статус дитини війни, і відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, передбачені цим законом. Відповідно до ст. 6 згаданого закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” вказану статтю викладено в новій редакції. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. Незважаючи на це, відповідач не провів таке підвищення пенсії і не виплатив з 09.07. 2007 року по 31.07.2009 року пенсію з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановлених законом за цей період розмірів мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В 2008 р. позивачці виплачувалось щомісячне грошове підвищення до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а не 30%, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В судове засідання позивачка не з'явилась, в позовній заяві вказала, що просить справу розглядати без її присутності, зважаючи на її похилий вік.
Представник управління Пенсійного фонду в Городенківському районі позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”, від якої слід обчислювати дітям війни підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10рп від 22.05.2008 р. були визнані неконституційними положення законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено та обмежено право дітей війни на отримання підвищення до пенсії. Ці рішення не могли бути виконані без відповідного нормативно-правового забезпечення, без внесення змін до законів про бюджет щодо фінансування даних доплат. В 2008 р. позивачці проводилась виплата надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі з 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. 48,1 грн. З 22 травня 2008 р. по даний час позивачка отримує надбавку до пенсії, як дитина війни, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у таких розмірах: з 22.05.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. - 49,8 грн. Одночасно представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на пропущення позивачкою річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. При цьому представник зазначає, що позивачка не зверталась в управління Пенсійного фонду з заявою про нарахування та виплату їй підвищення до пенсії, як дитині війни.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділена статусом дитини війни, що стверджено пенсійним посвідченням № 142735 з відповідним штампом.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні встановлено, що Управління ПФУ з 22.05.2008 р. проводило позивачці виплати як дитині війни, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. З часу набрання чинності Законом України “Про соціальний захист дітей війни” позивачка не зверталась до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі з заявою про підвищення їй пенсії на 30 %, як дитині війни, що стверджено листом управління пенсійного фонду України в Городенківському районі № 4690/06 від 03.12.2009 р. До суду з позовом позивачка звернулась 13.08.2009 р. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка не просить поновити строк звернення до суду. Представник відповідача, покликаючись на ч.1 ст. 100 КАС України, наполягає на відмові в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду. Оскільки вимоги ОСОБА_2 про нарахування та стягнення в її користь щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, з 09.07.2007 р. по 12.08.2008 р. знаходяться за межами позовної давності, тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, а не як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними, такими що не можуть прийматись до уваги, оскільки, як вбачається з пенсійного посвідчення позивача, йому призначено пенсію за віком, а відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, останнім визначаються, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплат пенсій. Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Посилання представника відповідача на не внесення змін до законів щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань.
Так як функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі, тому суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача буде покладення на відповідача обов'язку провести належне нарахування та виплату позивачу недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13.08. 2008 року по 31.12.2008 року, яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум ОСОБА_2 за цей період.
Відповідно до ст. 88 КАС України суд вважає можливим звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На підставі ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та керуючись ст. ст. 17, 69, 71, 86,88,94,99,100,158, 160-163, 167, 186 КАС України , суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13.08.2008 р. по 31.12.2008 р., яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум ОСОБА_2 за цей період.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Ничик Г.І.