Справа № 240/9979/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
22 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Ватаманюка Р.В. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2019 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Також, позивач просив зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повній мірі.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 26.07.2004 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 прийнятий на службу в поліцію, проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №41 о/с від 04.03.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за п.4 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів) з 06.03.2016.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААБ № 548108 ОСОБА_1 , за результатами первинного огляду, встановлена третя група інвалідності з 28.02.2019. Причина інвалідності - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
У травні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
07 червня 2019 року начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 13.06.2019 №678/29/105/05-2019 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченого п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме шести місяців від дати звільнення зі служби з поліції та звільнення не з підстав, пов'язаних з хворобою.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги передує складання та затвердження висновку про її призначення, що здійснюється після встановлення наявності у особи права на отримання ОГД, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". При цьому суд наголошує, що в силу приписів п.3, п. 4 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога призначається і виплачується особам у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок вказаних причин, тобто через хворобу.
Позивач звільнений з поліції не через хворобу, а у зв'язку із скороченням штатів (наказ ГУНП у Житомирській області від 04.03.2016 №41 о/с), тобто підстави його звільнення не пов'язані з травмою отриманою під час проходження служби.
Крім того, згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії інвалідність позивачу встановлена 28.02.2019, тобто після звільнення зі служби в поліції та спливу шести місяців після такого звільнення.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Відповідно до п.15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності ЗУ "Про Національну поліцію".
Згідно з ч.1 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
У відповідності до ч.2 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.101 ЗУ "Про Національну поліцію" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97- 101 ЗУ "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Як передбачено п.5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Згідно з п.1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Відповідно до п.2 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції.
Разом з тим, з вказаного вище вбачається, що одноразова грошова допомога нараховується та виплачується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3. причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17; від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18; та від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач звільнений з поліції не через хворобу, а у зв'язку із скороченням штатів (наказ ГУНП у Житомирській області від 04.03.2016 №41 о/с), тобто підстави його звільнення не пов'язані з травмою отриманою під час проходження служби.
Крім того, згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії інвалідність позивачу встановлена 28.02.2019, тобто після звільнення зі служби в поліції та спливу шести місяців після такого звільнення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутня одна з обов'язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, причиною звільнення такої особи повинна бути хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, а оскільки причиною звільнення позивача є власне бажання (що не заперечується останнім), то відповідач правомірно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Ватаманюк Р.В. Полотнянко Ю.П.