"21" листопада 2019 р.
Справа № 642/1634/19
Провадження № 2/642/932/19
13 листопада 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Гнатенко Г.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивачі звернулись до суду із заявою, в якій зазначили, що вони є синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 на належне йому майно є вони, як позивачі у справі.
Маючи намір прийняти спадщину, у визначений законом шестимісячний термін після смерті батька, а саме у січні 2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись до Другої Харківської державної нотаріальної контори - за місцезнаходженням спадкового нерухомого майна: буд АДРЕСА_1 . Де нотаріусом були перевірені документи, нотаріус роз'яснила позивачам, що вони вже фактично прийняли спадщину за законом, тому не обмежені строком в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
Згодом звернувшись до Другої Харківської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після смерті їх батька, однак у прийнятті заяви було відмовлено в зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини (шість місяців). Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.
В зв'язку із чим просили суд позов задовольнити, надавши їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали посилаючись на факти, викладені в позові, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Харківської міської ради на судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позову.
26.07.2019 представник ХМР - Хрущ Є.І., який діє на підставі довіреності, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на те, що жодної поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачі не зазначили.
Суд, заслухавши позивачів, допитавши їх як свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини:
Судом встановлено, що будинок Ѕ будинку АДРЕСА_1 , на праві власності належав батьку позивачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року. ( а.с.9-10)
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 02 серпня 2016 р. актовий запис №11557, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. ( а.с.7)
З відповіді Другої Харківської державної нотаріальної контори від 20.02.2019 року за вих. №267, 268 вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично прийняли спадщину, тобто проживали разом із спадкодавцем за однією адресою на час його смерті, копія міститься в матеріалах справи. ( а.с.21,22)
З інформаційної довідки Другої ХМДНК від 27.09.2019 року за вих.№3137/01-16, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріальною конторою не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. ( а.с.101)
Крім того, допитані судом позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якості свідків підтвердили факт того, що вони вчасно звернулись до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але їм було повідомлено, що вони фактично прийняли спадщину, так як, що вони проживали разом із спадкодавцем за однією адресою на час його смерті, тому не обмежені строком в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
Частиною першою ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно вимог ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 п. 24 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи чи оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивачі пропустили строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцями поважними, та позов задовольнити і визначити додатковий строк для подачі ними заяви про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від30травня 2008року №7"просудову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім того, важливим моментом є той факт, якщо спадкоємці на момент смерті були зареєстровані спільно із спадкодавцем, що суд перевірив, виходячи з відміток про реєстрацію в паспорті кожного з них, за адресою знаходження спадкового майна.
Допустими засобами доказування у справах про визначення додаткового строку про прийняття спадщини є саме письмові докази. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додатковий строк - три місяці, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Харкова.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.Г.Пашнєв