Провадження № 11-кп/803/3113/19 Справа № 184/2059/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 листопада 2019 року м. Дніпро
олегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мужня Рокитненського району Рівненської області, громадянки України, до засудження проживаючої за адрнсою: АДРЕСА_1 ,
засудженої 02 березня 2018 року вироком Олевського районного суду Житомирської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 2 роки,
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
в режимі відеоконференції
засудженої : ОСОБА_5
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що засуджена не довела своє виправлення, не досягла такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів, її поведінка не може свідчити про її виправлення. Також судом першої інстанції було враховано, що засуджена за весь час відбування покарання не має жодного заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджена просить скасувати ухвалу суду та застосувати до неї положення ст. 82 КК України.
В обґрунтування зазначила, що судом першої інстанції не було враховано фактів, що доказують її виправлення та сумлінне ставлення до праці, як підстав для застосування до неї положень ст. 82 КК України, а представником Покровського виправного центру було надано її негативну характеристику, яка нічим не обґрунтована.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні, засуджена ОСОБА_5 підтримала свою скаргу та просила її задовольнити, при цьому посилаючись на подані нею характеристики та гарантійні листи ТОВ “Олевське орендне підприємство теплових мереж” про зобов'язання працевлаштувати її на час відбування нею покарання у вигляді виправних робіт, у випадку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Також зазначила, що не відмовляється від роботи, спортивний зал не відвідує за станом здоров'я, оскільки є інвалідом третьої групи, а надана їй характеристика адміністрацією ДУ “Покровський виправний центр № 79” не відповідає дійсності.
Прокурор в судовому засіданні просила апеляційну скаргу засудженої залишити без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої, думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. При цьому згідно ч.3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована за умови, якщо засуджений відбув певну частину покарання та став на шлях виправлення.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 , по прибуттю до Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» була працевлаштована до бригади №50 майстерні установи, швачкою. На даний час працевлаштована на контрагентському об'єкті ФГ «Скорук М.А.» робочою. За час відбування покарання характеризується незадовільно, заохочень не має, має одне стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку. У взаємовідносинах з іншими засудженими іноді конфліктна. Не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається утримувати в чистоті та порядку своє спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Не завжди виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Не бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Виявила бажання приймати участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», але спортивний зал не відвідує. Бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що засуджена за весь час відбування покарання не має жодного заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Надані адвокатом засудженої та останньою апеляційному суду характеристики, які підписані засудженими без підтвердження установою належним чином їх підписів, судом не приймаються до уваги, оскільки джерело їхнього походження не встановлено, а відомості, зазначені в цих характеристиках судом не можуть бути перевірені.
Щодо наявності гарантійного листа ТОВ “Олевське орендне підприємство теплових мереж” щодо можливості працевлаштування засудженної при умові заміни їй на виправні роботи, то дані обставини самі по собі не впливають у даному випадку суттєво на рішення суду першої інстанції .
За вказаних вище встановлених обставин поведінки засудженої, її ставлення до скоєного, беручи також до уваги ступінь, тяжкість вчиненого засудженою кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що недостатньо підтверджено, що засуджена стала на шлях виправлення, що є обов'язковим елементом підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, згідно вимог ч. 3 ст. 82 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вмотивованого висновку про те, що в поведінці засудженої ОСОБА_5 не відбулося в повній мірі достатніх позитивних змін, а саме те, що остання стала на шлях виправлення та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви останньої про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність оскаржуваного рішення та не вбачає підстав для його зміни або скасування з викладених в апеляційній скарзі мотивів, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року про відмову у задоволенні заяви засудженої ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4