Провадження № 11-сс/803/1585/19 Справа № 183/6797/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
15 листопада 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12019040350001910 від 26 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
прокурора: ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з щзабороною строком до 29 грудня 2019 року, цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 та покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, врахував, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу, легкого ступню тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, також соціальну небезпеку кримінального правопорушення та негативне значення вчиненого діяння, яке виразилося в публічному застосуванні до працівника поліції насильства під час виконання ним своїх службових обов'язків та цинічну поведінку пов'язану поперед усього з відмовою виконувати законі вимоги працівника поліції та тривале продовження своїх умисних протизаконних дій у присутності інших громадян.
За висновком слідчого судді застосувати більш м'який запобіжний захід не можна, тому, що поведінка підозрюваного, яка пов'язана з його відношенням до вчинених дій, відсутність постійної роботи, наявність ризику достатнього для застосування запобіжного заходу, свідчать про необхідність застосування тільки домашнього арешту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_4 просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу.
В обґрунтовування зазначив, що слідчий суддя проігнорував відсутність доказів обґрунтованості оголошеної йому підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи та вимоги апеляції, наголосивши на необґрунтованість підозри та недоведеність наявності ризиків заявлених прокурором.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляції підозрюваного, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, підозрюваного та його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Доводи захисника в апеляції щодо необґрунтованості та суперечливості оскаржуваного ним судового рішення з посиланням на недоведеність обґрунтованості підозри за ч.2 ст. 345 КК України та недоведеності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК УКраїни є безпідставними.
Так, частиною першою ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно представлених матеріалів слідчим відділом Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040350001910 відомості якого внесені 26 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
26 жовтня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 345 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, яке виразилося в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу, легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Перевірив доводи захисника в апеляції щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів, зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Судом першої інстанції, наявність долучених до клопотання прокурора матеріалів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 345 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає матеріалам цього провадження, а саме обґрунтованість підозри підтверджується, протоколом допиту потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які вказували на вчинення злочину проти них саме з боку водія, який керував автомобілем дномер НОМЕР_1 , білого кольору, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.10.2019 року, висновком експерта № 540/Е від 26.10.2019 року, яким підтверджено знайдення у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука людини, зжата в кулак, висновком експерта № 541/Е від 26.10.2019 року, яким підтверджено знайдення у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження, яке виникло від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, протоколом огляду місця події від 26.10.2019 року, протоколами допиту свідка, що дають підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_4 міг скоїти даний злочин.
Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
А тому, колегія суддів, вважає необґрунтованими і безпідставними доводи сторони захисту в апеляції щодо непричетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину з наданням оцінки відеозапису та іншим обставинам даного кримінального правопорушення, оскільки такі доводи щодо доведеності вини підозрюваної не з'ясовуються у даній стадії кримінального провадження, і тому не враховуються при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
При ухваленні оскаржуваного судового рішення, слідчим суддею враховано вимоги ст. 178 КПК України, наявність визначених в клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та доведеність недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання.
Так, з врахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, тяжкість скоєного підозрюваною злочину, тяжкість його покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий. Враховуючи в сукупності усі обставини, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповідає вимогам вищевказаних норм закону, і є достатнім і дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.
Доводи захисту щодо недоведеності ризиків, зокрема переховування від органів досудового розслідування, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки з огляду на вищенаведені обставини є всі підстави, вважати наявність таких ризиків, оскільки сам факт наявності обґрунтованої підозри в скоєнні злочину середньої тяжкості, соціальний інтерес, обставини вчинення цього злочину, дані про особу підозрюваного, який ніде не працює, його поведінку, невизнання ним вчинення злочину, вже ставить високу вірогідність можливості переховування його від органів досудового розслідування.
Застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпеченням виконання завдань кримінального провадження та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді першої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням на нього відповідних обов'язків законним і обґрунтованим, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
З врахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, колегія суддів не находить підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів наведених підозрюваним в апеляції та відмові прокурору у задоволенні його клопотання.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваного обраний у відповідності з вимогами ст. ст. 181, 194, 196 КПК України, тому колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2019 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3