Постанова від 21.11.2019 по справі 826/416/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №826/416/17

адміністративне провадження №К/9901/43992/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Василенко Я.М. у справі № 826/416/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дій (рішення) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Кононця В.В. (надалі по тексту - відповідач, Уповноважена особа) щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 позивачем кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " нікчемним;

- зобов'язати Уповноваженої особи надати доповнення до переліку рахунків, зокрема, переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування) щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами (за договором №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16.05.2016, сума вкладу, що підлягає відшкодуванню 143200,00грн.) за рахунок коштів Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " нікчемним.

Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом згідно договору №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16.05.2016, сума вкладу, що підлягає відшкодуванню 143200,00 грн., за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що правочин, стороною якого є позивач, виявлений як нікчемний у зв'язку з тим, що він був вчинений 15 червня 2016 року під час дії встановлених Рішенням Правління НБУ № 70-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до категорії проблемних" обмежень щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Також вказано, що процедура ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" триває та в разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів позивач міг бути визнаним таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, позивачем заявлені позовні вимоги передчасно.

У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем (вкладник) та ПАТ "КБ "Євробанк" укладено договір №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16.05.2016, за умовами якого банк відкриває клієнту картковий рахунок у гривні № НОМЕР_1 .

Згідно квитанції №239990 від 15.06.2016 на рахунок позивача перераховано 143 200,00 грн., призначення платежу: "поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 ".

Разом з тим, на підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш "Про віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "ЄВРОБАНК".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.07.2016 № 1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК". Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" Кононця В.В.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 16.08.2016 №1523, "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 19.08.2016 розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

Позивач звертався із відповідними заявами до Уповноваженої особи Фонду про включення його до переліку вкладників, проте, листом від 14.09.2016 позивача повідомлено, що в результаті проведеної Комісією перевірки встановлено, що операції по зарахуванню коштів на рахунок позивача мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом ("дроблення"), а отже, рахунок позивача підлягає тимчасовому обмеженню до виплат коштів вкладникам.

Окрім того, на адресу позивача надійшло повідомлення Уповноваженої особи Фонду від 28.11.2016 про нікчемність правочину з розміщення коштів на власному картковому рахунку, згідно якого повідомлено позивача про нікчемність договору згідно п.. 7 та 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Також суди вказали, що безпідставність визнання нікчеммним правочину з переказу коштів прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання уповноважену особу Фонду подати до третьої особи додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

На підставі частин першої та другої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 2- 4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 (провадження № 11-1403апп18).

Суди попередніх інстанцій установили, що позивачем (вкладник) та ПАТ "КБ "Євробанк" укладено договір №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16.05.2016, за умовами якого банк відкриває клієнту картковий рахунок у гривні № НОМЕР_1 .

Згідно квитанції №239990 від 15.06.2016 на рахунок позивача перераховано 143 200,00 грн., призначення платежу: "поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 ".

На підставі рішення Правління НБУ від 17 червня 2016 року № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду того ж дня прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня по 16 липня 2016 року включно, призначено Кононця В. В. уповноваженою особою та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

Таким чином, оскільки кошти ОСОБА_1, були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Євробанк" до запровадження тимчасової адміністрації, то позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком установити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Як установили суди попередніх інстанцій, за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ КБ "Євробанк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року коштів в сумі 143200,00 грн на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " з підстав, передбачених пунктами 7 та 9 частини третьої статті 38 вказаного Закону.

Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 143200,00 грн за вкладом (рахунком) у ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 02 жовтня 2019 року у справі 826/9673/17.

Водночас судами попередніх інстанцій визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " нікчемним.

Відповідно до частин першої, другої, десятої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьої цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий вищезгаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Оскільки наказ (рішення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним.

Така позиція висловлена у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року в частині визнання протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " нікчемним слід скасувати, а провадження в цій частині закрити.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 343, 350, 354, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ЄвроБанк" Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року скасувати в частині визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ЄвроБанк" Ларченко Ірини Миколаївни щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Поповнення картрахунку № НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 " нікчемним, а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі № 826/416/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) А.Ю. Бучик

Судді (підпис) Л.Л. Мороз

(підпис) А.І. Рибачук

Згідно з оригіналом

Помічник судді _________________ І.В. Ковальська

Попередній документ
85804006
Наступний документ
85804008
Інформація про рішення:
№ рішення: 85804007
№ справи: 826/416/17
Дата рішення: 21.11.2019
Дата публікації: 22.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб