Ухвала від 21.11.2019 по справі 580/1881/19

УХВАЛА

21 листопада 2019 року

Київ

справа №580/1881/19

адміністративне провадження №К/9901/31739/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі № 580/1881/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Білозірської сільської ради, в якій просив:

- визнати рішення Білозірської сільської ради від 22 лютого 2019 року № 81-48/VII «Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено позивачу у наданні земельної ділянки площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва у приватну власність - протиправним;

- зобов'язати Білозірську сільську раду прийняти рішення про передачу позивачу в приватну власність земельну ділянку площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574, для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану суб'єктом владних повноважень, в наслідок прийняття протиправного рішення, в розмірі 1 921,00 грн., на користь позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 22 лютого 2019 року № 81-48/VII «Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ».

Зобов'язано Білозірську сільську раду Черкаського району Черкаської області на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2019 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адмінмежах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - без змін.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 18 листопада 2019 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність доходів та тяжкий матеріальний стан.

На підтвердження доводів клопотання позивачем до касаційної скарги надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2018 рік, згідно якої інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня та копію довідки виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради № 5576/28-5/2-1 від 12 лютого 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу, як інвалід III групи, в розмірі 1 452,00 грн. щомісячно.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору мотивоване скрутним матеріальним становищем. На підтвердження заявленого клопотання позивачем додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2018 рік, згідно якої інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня та копію довідки виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради № 5576/28-5/2-1 від 12 лютого 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу, як інвалід III групи, в розмірі 1 452,00 грн. щомісячно. Тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі складає 3 073,60 грн., що перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 331, 334, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі № 580/1881/19.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі № 580/1881/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Витребувати із Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/1881/19.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л.В.

Суддя Бучик А.Ю.

Суддя Стрелець Т.Г.

Попередній документ
85804005
Наступний документ
85804007
Інформація про рішення:
№ рішення: 85804006
№ справи: 580/1881/19
Дата рішення: 21.11.2019
Дата публікації: 22.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них