21 листопада 2019 року
Київ
справа №440/911/19
адміністративне провадження №К/9901/31895/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі № 440/911/19 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невключення у довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відомостей про розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15% посадового окладу, доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% посадового окладу, доплати за вчене звання доцента у розмірі 25% посадового окладу, надбавки за знання та використання іноземної мови у розмірі 10% посадового окладу, премії у розмірі 105% посадового окладу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_1 пенсії із зазначенням відомостей про розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15% посадового окладу, доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% посадового окладу, доплати за вчене звання доцента у розмірі 25% посадового окладу, надбавки за знання та використання іноземної мови у розмірі 10% посадового окладу, премії у розмірі 105% посадового окладу;
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року щомісячно 50% від підвищення, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення, та неврахування при перерахунку пенсії відомостей про розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 15% посадового окладу, доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% посадового окладу, доплати за вчене звання доцента у розмірі 25% посадового окладу, надбавки за знання та використання іноземної мови у розмірі 10% посадового окладу, премії у розмірі 105% посадового окладу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату у розмірі 100%.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року частково задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 100% суми підвищення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 перераховану відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 100% суми підвищення з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року по справі № 440/911/19 - скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 01 січня 2018 року по 04 березня 2018 року у розмірі 100% суми підвищення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 перераховану відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року у розмірі 100% суми підвищення з урахуванням проведених виплат.
Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року по справі № 440/911/19 - залишено без змін.
Вважаючи судові рішення в частині відмови в задоволенні позову такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 8 листопада 2019 року.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Полтавського обласного військового комісаріату щодо не виготовлення та не направлення до органу пенсійного фонду нову довідку із зазначенням в ній всіх необхідних складових частин грошового забезпечення, а Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не здійснення повної виплати пенсії з урахуванням 100% підвищення від пенсії.
Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
В касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 440/911/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі № 440/911/19 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Тацій Л.В.
Суддя Мороз Л.Л.
Суддя Стрелець Т.Г.