Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №439/1696/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45470/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області; далі - управління ПФУ) на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року (прийняту судом у складі судді Бородійчук О.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів: Кухтея Р.В., Сапіги В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати дії управління ПФУ щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними;
- зобов'язати управління ПФУ призначити та провести нарахування йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 09.07.2016, тобто з дня виповнення йому 55 років;
- зобов'язати управління ПФУ зарахувати йому в пільговий стаж роботи відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи трактористом-машиністом з 05 квітня 1979 року по 16 травня 1983 рік і з 21 вересня 1985 року по 04 червня 2001 рік в Сільськогосподарському виробничому кооперативі «Колос» (далі - СВК «Колос») в якості тракториста-машиніста, і в період з 04 червня по 22 грудня 2001 року в Приватній агрофірмі «Галицька» в якості тракториста-машиніста.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Бродівський районний суд Львівської області постановою від 21 березня 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язав управління ПФУ призначити та провести нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 09.07.2016 року, тобто з дня виповнення йому 55 років.
Зобов'язав управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботи відповідно пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи трактористом-машиністом з 05 квітня 1979 року по 16 травня 1983 рік і з 21 вересня 1985 року по 04 червня 2001 рік в СВК «Колос» в якості тракториста-машиніста, і в період з 04 червня 2001року по 22 грудня 2001 рік у Приватній агрофірмі «Галицька» в якості тракториста-машиніста.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що факт роботи ОСОБА_1 в колгоспі СВК «Колос» підтверджується довідкою СВК «Колос» № 1 від 26 травня 2016 року. Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яку у 1981 році видано посвідчення тракториста-машиніста другого класу.
У період з 05 квітня 1978 року по 16 травня 1983 року та з 20 вересня 1983 року по 04 червня 2001 року ОСОБА_1 працював у СВК «Колос» на посаді тракториста-машиніста, що підтверджується записами трудової книжки, архівною довідкою від 26 травня 2016 року № 1 щодо працевлаштування позивача. Крім того, наявна архівна довідка від 28 вересня 2016 року № 53, де зазначено, що в період з 04 червня 2001 року по 22 грудня 2009 року ОСОБА_1 працював в Приватній агрофірмі «Галицька» на посаді тракториста-машиніста. Відтак, враховуючи наявний трудовий стаж, який підтверджується рядом первинних документів, суд дійшов висновку про достатність відомостей, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Це підтверджується поясненнями свідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15 червня 2017 року управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що при проведенні спеціалістами управління ПФУ зустрічних перевірок первинних документів щодо підтвердження стажу роботи позивача на посаді тракториста-машиніста, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, в СВК «Колос» та Приватній агрофірмі «Галицька» встановлено відсутність у ОСОБА_1 належного стажу, а отже, і безпідставне видання даними організаціями уточнюючих довідок, що відображено в актах №№ 224, 226 від 13 жовтня 2016 року та № 242 від 27 жовтня 2016 року.
Крім того, зазначає, що нормативно-правовими актами не передбачено підтвердження пільгового характеру роботи показаннями свідків.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління ПФУ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 850/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 1935/0/78-19 у зв'язку з відпусткою судді Стеценка С.Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Тацій Л.В. від 19 листопада 2019 року здійснено заміну судді Стеценка С.Г. та визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У 1981 році ОСОБА_1 видано посвідчення тракториста-машиніста другого класу.
У період з 05 квітня 1978 року по 16 травня 1983 року та з 20 вересня 1983 року по 04 червня 2001 року ОСОБА_1 працював в СВК «Колос» на посаді тракториста-машиніста, що підтверджується записами трудової книжки, архівною довідкою від 26 травня 2016 року № 1.
Крім того, наявна архівна довідка від 28 вересня 2016 року № 53, де зазначено, що в період з 04 червня 2001 року по 22 грудня 2009 року ОСОБА_1 працював в Приватній агрофірмі «Галицька» на посаді тракториста-машиніста.
Дані обставини підтвердили свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
08 листопада 2016 року управління ПФУ відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні достатні відомості, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як передбачено у пункті 18 вищезазначеного Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суди першої та апеляційної інстанцій проаналізували вимоги статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку, належним чином дослідили докази у справі, зокрема трудову книжку позивача, у якій чітко вписано дані про роботу позивача трактористом-машиністом (стаж становить більше 28 років), показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили, що ОСОБА_1 був зайнятий на роботі тракториста-машиніста повний робочий день і безпосередньо займався виробництвом сільськогосподарської продукції, а саме: здійснював оранку земель, культивацію земель, каткування земель, сівбу ранніх і озимих зернових та буряку, внесення мінеральних та органічних добрив на поля, збирання зернових культур, доставляв корми на ферми, вивозив гній з ферми, та встановивши, що ОСОБА_1 з 05 квітня 1979 року по 16 травня 1983 року та з 21 вересня 1985 року по 04 червня 2001 року працював в СВК «Колос» та з 04 червня по 22 грудня 2001 року в Приватній агрофірмі «Галицька» на посаді тракториста-машиніста, робота на якій дає право на призначення пільгової пенсії, пільговий стаж становить понад 28 років, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність відмови відповідача у зарахуванні позивачу спірних періодів роботи до пільгового стажу роботи.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 КАС, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів судові рішення постановлені у цій справі.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Бродівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець