Справа № 826/7038/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
12 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника позивача Гаврилюк М.В., представника відповідача Пінчука Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
03.05.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГАТ" (ТОВ "БАГАТ") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, оскільки не отримував, а надавав фінансову допомогу ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К», ТОВ «Євро Груп» в сумах, які зазначені в акті перевірки. Сума зворотньої фінансової допомоги від ТОВ «УТД» не відображена у складі доходів у зв'язку із тим, що ліквідаційний баланс ТОВ «Багат» подано 09.11.2017, тобто раніше, ніж постановлена ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 про ліквідацію ТОВ «УТД».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. позовні вимоги задоволено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Станом на час розгляду справи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 10 644 200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 194 330 грн. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не відкрито.
Отже, апеляційному перегляду підлягає рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. по податку на прибуток у частині контрагента ТОВ «УТД».
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки акта перевірки спростовують твердження Окружного адміністративного суду, що відповідачем не доведено, що до складу вказаної кредиторської заборгованості не входить безнадійна кредиторська заборгованість ТОВ «Багат» перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн.
В судовому засідання представник відповідача підтримали аргументи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві вперіод з 17.10.2017 по 30.10.2017 працівниками проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Багат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 до 06.11.2017, валютного - за період з 01.01.2014 до 06.11.2017.
За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861, яким зафіксовано порушення ТОВ «Багат» вимог пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Дохід», підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14; пункту 44.6 статті 44; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 076 200 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Багат» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 378 530 грн, в тому числі на 11 076 200 грн за основним платежем та на 302 330 грн за штрафними санкціями.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають, зокрема:
- суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
За приписами підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги є безповоротною фінансовою допомогою.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
З акта перевірки вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. слугував висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток шляхом безпідставного не включення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги отриманих від ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн, не повернув таку допомогу даному кредитору, а тому зобов'язаний включити до складу доходу відповідного звітного періоду суму такої отриманної допомоги, а також суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги.
Однак, рішенням загальних зборів ТОВ «Багат», оформленим протоколом від 12.05.2017 №2017-05-12, ТОВ «Багат» припинено шляхом приєднання до ТОВ «Баррат Груп».
Згідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною першою статті 8 Розділу ІІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV із змінами і доповненнями бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя статті 13 розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Частиною п'ятою статті 14 Розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996, публікує його протягом 45 днів після затвердження.
Відповідно до частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (частина одинадцята статті 111 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 11 Розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина дванадцята статті 111 Цивільного кодексу України).
Отже, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов'язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана здійснювати розрахунок зобов'язань щодо таких податків, зборів, обов'язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.
Комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків складається ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс.
У ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов'язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов'язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс - на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності, та за наявності копії передавального акта або розподільчого балансу.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.11.2017 ТОВ «Багат» подано до податкового органу лист, в якому просив прийняти передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ТОВ «Багат» до правонаступника ТОВ «Баррат Груп». У вказаному акті наявна інформація про передану кредиторську заборгованість в сумі 198 854,8 тис. грн.
При цьому, постановою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі №927/889/17 ТОВ «УТД» визнано банкрутом.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 ліквідовано юридичну особу ТОВ «УТД».
З огляду на підпункт «з» 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійною є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Таким чином, заборгованість перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн у зв'язку із визнанням ТОВ «УТД» банкрутом постановою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі №927/889/17 стала для ТОВ «Багат» безнадійною кредиторською заборгованістю, яка за приписами пункту 135.5 статті 135 ПК України включається до складу інших доходів ТОВ «Багат».
Однак, оскільки зазначена безнадійна кредиторська заборгованість перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн перейшла до правонаступника ТОВ «Баррат Груп», то саме на це підприємство покладається обов'язок щодо включення такої заборгованості до складу доходу за підсумками 2017 року.
При цьому, матеріали справи містять ліквідаційну декларацію ТОВ «Багат» за 2017 рік, в якій зазначено про отримання доходу в сумі 8 179 549 грн.
Апелянтом не спростовано, що до складу даного доходу не була включена безнадійна кредиторська заборгованість ТОВ «Багат» перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн.
Водночас, суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що постановою Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №927/889/17 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17. Справу №927/889/17 передано для розгляду до Господарського суду Чернігівської області в підсумковому судовому засіданні в іншому складі суду. Станом на час розгляду даної адміністративної справи остаточне судове рішення у господарській справі №927/889/17 не ухвалено.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності прийнятого ним рішення в частині нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн.
З урахуванням вищевикладених висновків, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення в спірній його частині.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтами не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтами доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18.11.2019 р.
Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 р. в частині оскарження податкового повідомлення рішення щодо нарахування грошового зобов'язання у розмірі 432 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 108 000 грн. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель