18 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/Н-12/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Судової-Хомюк Н.М.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Цар М.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі за апеляційною скаргою Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №803/374/18 за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
03 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2017, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 жовтня 2017 року (з врахуванням виплачених коштів).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
01.07.2019 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №803/374/18, якою просить скасувати вказану постанову та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року залишити без змін. Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
В судовому засіданні 18.11.2019 представник заявника подану заяву підтримав, представник відповідача щодо поданої заяви заперечив, просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
Розглядаючи заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №803/374/18 за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 59 Закону № 796-XII встановлено порядок та умови призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
На час звернення ОСОБА_1 у Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою від 11.12.2017 про перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати діяла частина 3 статті 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», встановлювалось: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 вказані положення застосовуються з 1 жовтня 2017 року.
Таким чином, з 01.10.2017 частина 3 статті 59 Закону № 796-XII передбачала, що право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникало у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, з 1 жовтня 2017 року обов'язковою умовою для застосування положень частини 3 статті 59 Закону № 796-XII була участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Зі змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №803/374/18 встановлено, що оскільки ОСОБА_1 відповідно до військового квитка НОМЕР_1 , виданого Ківерцівським районним військовим комісаріатом, призваний на спеціальні збори при військовій частині № НОМЕР_2 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.10.1987 по 04.12.1987, отже не проходив дійсну строкову службу, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України вказав, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод та не виключає можливості законодавця при регулюванні питань соціального забезпечення встановлювати певні відмінності щодо обсягу такого забезпечення.
Також, дійшов висновку, що законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, визнане неконституційним та втратило чинність 25 квітня 2019 року, як встановлено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
В свою чергу, відповідно до частини 6 статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За таких обставин, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII з 25 квітня 2019 року, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин з приводу виплати пенсії позивачеві у період з 01.10.2017 по 24.04.2019.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а.
Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у грудні 2017 року останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина 3 статті 59 Закону № 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) з 25 квітня 2019 року позивач вправі звернутись з відповідною заявою до відповідача щодо вирішення питання про обчислення спірної пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, а органи Пенсійного фонду за відповідними зверненнями зобов'язані виконати таке рішення Конституційного Суду України, здійснивши перерахунок пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, самостійно.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами. Обґрунтовуючи відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з приписів чинних на той час правових норм.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Станом на момент ухвалення рішення суду апеляційної інстанції від 12 липня 2018 року відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому постанову Львівського апеляційного адміністративного суду слід залишити в силі, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами - відмовити.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №803/374/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Н. М. Судова-Хомюк
Н. В. Ільчишин
Повне судове рішення складено 20.11.2019