"02" березня 2010 р. Справа № 17/276/09
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: Зубрицька А.О., довіреність № 29-32/551 від 28.12.09; Джуржія С.А.,
довіреність № 14/20-58-09 від 15.01.2010р;
від відповідача 1: Чередниченко Л.В., довіреність № 300 від 01.09.09р.;
В судовому засіданні приймає участь прокурор, - Давиденко А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/276/09
За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах
держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського,12/2,)
відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія
“Украгролізинг”,(01023, м.Київ, вул. Мечникова, 16-а),
До відповідача : Приватного підприємства “Агротех”, (56002, Миколаївська область, Казанківський район, смт.Казанка, вул. Гагаріна, 86),
про: стягнення коштів у сумі 337214 грн. 79 коп.,-
Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України -відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства “Агротех” та товариство з обмеженою відповідальністю “Казанківська агрофірма “Агротех” про стягнення коштів у сумі 337214 грн. 79 коп.
При цьому позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суму заборгованості,пені та штрафу за договором фінансового лізингу № 14-04-45 фл від 04.01.2004 р ( далі - спірний договір).
В ході розгляду справи позивач повідомив суд , що заборгованість по сумі основного боргу погашена в повному обсязі та просив стягнути пеню в розмірі 18924,98 грн. та штраф за ненадання договору страхування/застави в сумі 28718,70 грн. (клопотання № 13 від 19.01.2010 р.).
Враховуючи наведене, в частині стягнення суми основної заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також,враховуючи те, що відповідачем сплачено суму заборгованості за спірним договором,то у суду немає підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення отриманої відповідачем техніки за спірним договором.
Щодо стягнення суми пені та штрафу,то в цій частині позовних вимог відповідач заперечує в повному обсязі , а також усно просить відмовити в задоволенні стягнення суми пені у зв'язку з форс-мажорними обставинами посилаючись на висновок Торгово-промислової палати.
Відповідно до умов спірного договору ( п.3.6, а.с.9) лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин , в тому числі форс-мажору.
Згідно до умов додаткового договору № 1 від 25.12.2006 р. до спірного договору ( а.с. 55 ), а саме п.п.2,3 сторони домовились, що всі права та обов'язки по спірному договору,які ніс лізингоодержувач - ТОВ «Казанківська фірма «Агротех» беззаперечно і без інших умов з моменту підписання даного додаткового договору приймає на себе лізингоодержувач - 1, тобто відповідач по справі -ПП «Агротех». Лізингоодержувач -1 приймає на себе усі боргові зобов'язання лізингоодержувача по спірному договору та зобов'язання,що будуть виникати у майбутньому з дати підписання цього додаткового договору.
Також слід зазначити, що відповідно до п.9 додаткового договору,у всьому іншому ,що не встановлено додатковим договором,діють умови спірного договору і сторони підтверджують взяті на себе зобов'язання.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні стягнення суми пені. Судом за власною ініціативою за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.6. зроблено перерахунок суми пені,розмір якої становить 18 611,88 грн.,яка підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення суми штрафу, то відповідно до вищезазначеного та розділу 6,7 спірного договору, умовою забезпечення виконання зобов'язань згідно договору є укладення лізингоодержувачем на користь лізингодавця та надання в тижневий строк з моменту укладення договору нотаріально посвідченого договору/поруки на суму 150 % вартості предмета лізингу. У тижневий строк з моменту одержання предмета лізингу лізингоодержувачем укладається на користь лізингодавця договір страхування предмета лізингу і передає його лізингодавцю. За не укладення чи ненадання договорів застави/страхування лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2 % від вартості предмета лізингу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.
Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи наведене,позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково..
2. Стягнути з приватного підприємства «Агротех»( м. Миколаїв, код 32287919 ) пеню в сумі 18 611,88 грн., 2% штрафу в сумі 28718,70 грн., держмито 3 369,02 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Миколаївської філії (м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду,91-Б,код 25992238 )
3. В частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 289 571,11 грн. провадження у справі припинити.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити в повному обсязі.
Суддя