Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №807/816/16
адміністративне провадження №К/9901/15321/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя - Т.В. Скраль)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Н.М. Судова-Хомюк, судді - О.М. Довгополов, Н.В. Ільчишин)
у справі № 807/816/16
за позовом ОСОБА_1
до 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Закарпатській області
про визнання незаконним та скасування наказу, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 05.05.2016 № 23; стягнути з 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани не має законного підґрунтя. Зазначав, що службове розслідування проведено без відібрання від нього пояснень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно до норм діючого законодавства, та ним доведено належними та допустимими доказами правомірність спірного наказу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що відповідачем при проведенні службового розслідування порушено вимоги законодавства в частині неповідомлення його про проведення службового розслідування та невідібрання у нього письмового пояснення.
Позиція інших учасників справи
7. В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
9. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. 01.04.2016 відповідачем прийнято наказ № 18 (з основної діяльності), відповідно до якого наказано скласти окремий графік чергування водійського складу 6 Державної пожежно-рятувальної частини, при необхідності коригувати, контроль за виконанням якого покладено на старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 .
11. Згідно графіку чергування водійського складу на квітень-травень 2016 року, затвердженого начальником 6 Державної пожежно-рятувальної частини 24.04.2016, позивач повинен був чергувати, зокрема, 04.05.2016.
12. 04.05.2016 майор служби цивільного захисту начальника караулу 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області ОСОБА_3 подав рапорт начальнику 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області щодо невиходу на службу ОСОБА_1 та відсутності його на службі до кінця чергування 04.05.2016.
13. Наказом відповідача від 05.05.2016 № 22 (з основної діяльності) створено комісію для проведення службового розслідування по факту невиходу на службу без поважних причин прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 та доручено комісії зібрати відповідні матеріали та пояснення за фактом порушення дисципліни старшим прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водієм 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області для прийняття рішення та підготувати акт за результатами службового розслідування та представити його керівництву у визначені терміни.
14. 05.05.2016 комісією складено акт про невихід на службу без поважних причин прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, згідно якого 04.05.2016 позивач без відома керівництва не вийшов на службу о 08 год 00 хв та був відсутній на службі до кінця чергування.
15. 05.05.2015 комісією складено акт про відмову написання пояснення щодо невиходу на службу без поважних причин 04.05.2016 прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, відповідно якого під час телефонної розмови, яка відбулася між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 05.05.2016 останньому повідомлено про проведення службового розслідування щодо факту його невиходу на службу 04.05.2016 та запропоновано останньому надати письмові пояснення щодо невиходу на службу, однак ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень.
16. За результатами службового розслідування, комісією складено висновок від 05.05.2016 № 1, яким рекомендовано за невихід на службу без поважних причин відповідно до статті 58 Дисциплінарного статуту притягнути до дисциплінарної відповідальності прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 .
17. 05.05.2016 відповідачем прийнято наказ № 23, яким за невихід на службу без поважних причин відповідно до статті 58 Дисциплінарного статуту накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани на прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 6 Державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.
18. 23.05.2016 позивач ознайомився з оскаржуваним наказом та надав письмові пояснення з приводу свого невиходу на службу 04.05.2016, в яких зазначив, що він не вийшов на чергування 04.05.2016, тому що йому не було відомо, що він чергує цього дня.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
21. Згідно із статтею 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
22. Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, зокрема, що за порушення службової дисципліни особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
23. За змістом статті 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
24. Відповідно до статті 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
25. Положеннями статті 58 Дисциплінарного статуту передбачено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невихід на службу без поважних причин.
26. Частиною другою статті 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як догана.
27. Статтею 81 Дисциплінарного статуту передбачено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
28. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (стаття 83 Дисциплінарного статуту).
29. Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність, скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України, права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх
справ України 05.05.2015 № 515 (далі - Інструкція).
30. Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції службові розслідування призначаються в разі, зокрема, невиходу на службу без поважних причин.
31. Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися (пункту 1 розділу II Інструкції).
32. Згідно із пунктами 1, 2 розділу III рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.
У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення.
33. Пунктом 4 розділу V передбачено, що особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;
звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;
не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;
за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
36. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи про порушення позивачем статті 58 Дисциплінарного статуту, зокрема невихід на службу без поважних причин.
37. Аналіз вищенаведених положень Дисциплінарного статуту та Інструкції, з урахуванням обставин справи, дає підстави для висновку, що службове розслідування проведено відповідачем згідно вимог законодавства.
38. Доводи скаржника про необізнаність щодо проведення службового розслідування та невідібранням у нього пояснень судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи міститься акт про відмову написання пояснення щодо невиходу на службу без поважних причин 04.05.2016.
39. Щодо посилання позивача в касаційній скарзі на те, що його не ознайомлювали з графіком чергувань та не міг нести службу 04.05.2016, оскільки хворів, суд ставиться критично. Згідно пояснювальної записки позивача від 25.05.2016 щодо причини невиходу на службу, позивач вказує, що він побачив новий графік чергування водіїв на травень 2016 року, що вказує на обізнаність позивача про чергування 04.05.2016. А згідно листка непрацездатності НОМЕР_1 позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 06.05.2016.
40. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про грубе порушення позивачем службової дисципліни та правомірного накладення відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.
42. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
43. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
44. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки щодо розподілу судових витрат
45. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
46. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 807/816/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк