14 листопада 2019 року
Київ
справа №802/2143/17-а
адміністративне провадження №К/9901/30272/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року
у справі №802/2143/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
В листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства;
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача в ненаданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року позов задоволено частково.
12 серпня 2019 року представник позивача звернувся до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з заявою в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в невиконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, яке набуло законної сили 26 лютого 2018 року;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства;
- ухвалити окрему ухвалу за порушення вимог закону та скерувати її до відповідача для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року заяву залишено без задоволення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року скасовано та прийнято нову, якою заяву позивача задоволено частково.
31 жовтня 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, ухвалену за результатами апеляційного перегляду ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року у справі №802/2143/17-а, постановленої в порядку, визначеному положеннями ст. 383 КАС України.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в п.п. 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Виходячи зі змісту ст. 294 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, яка постановлена судом відповідно до ст. 383 КАС України, не є ухвалою, яка підлягає оскарженню в касаційному порядку, відповідно оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року щодо перегляду такої ухвали суду також не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Аналонічна провова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі №815/356/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, у тому числі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №802/2143/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко