Справа № 757/50562/18-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6008/2019
06 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 14 січня 2019 року у складі судді Матійчук Г.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») про зобов'язання вчинити дії.
Зазначав, що 30 травня 2018 року ним був відкритий картковий рахунок та отримано карту № НОМЕР_1 у відділенні № 105 АТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 16/40.
Позивач вказував, що його неодноразові письмові вимоги надати належний примірник договору до картки / карткового рахунку/ були залишені без задоволення працівниками банку.
Посилаючись на те, що права ОСОБА_1 порушені відповідачем, оскільки у позивача відсутній оригінал належного примірника договору на відкриття банківського рахунку з переліком всіх номерів випущених карток/карткових рахунків до власного банківського рахунку, просив викликати працівників відділення №105 АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 для відібрання пояснень по вказаній справі, а також зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» надати належним чином завірений примірник договору на відкриття банківського рахунку до вищевказаної платіжної картки № НОМЕР_1 , судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки в позивача як клієнта АТ КБ «ПриватБанк» немає оригіналу належного примірника договору на відкриття банківського рахунку з переліком всіх номерів випущених карток/карткових рахунків до власного банківського рахунку, тому таке роздавання банківських карток банком може свідчити про підготовку до майбутнього шахраювання, а отже, АТ КБ «ПриватБанк» в майбутньому може створювати фіктивних власників з належно оформленими договорами до цих рахунків і вимагати повернення всіх коштів, які рухались через ці факсимільні рахунки, або просто заблокувати і забрати ці кошти на користь АТ КБ «ПриватБанк» при можливій ліквідації банку у позивача і інших таких клієнтів як він.
Посилаючись на те, що АТ КБ «ПриватБанк» порушує права позивача щодо надання примірника договору на відкриття рахунку, який би дав змогу встановити дату його укладення, кількість та належність відкритих рахунків та випущених платіжних карток до нього, чинність договору та чинність електронних чи електронно-цифрових підписів банку, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, проте про день і час судового розгляду справи повідомлений належно, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача.
При цьому, колегія суддів враховує відсутність відзиву банку на апеляційну скаргу та надання доказів на спростування заявленого по справі позову.
Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Згідно частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до керівних роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з підстав недоведеності ОСОБА_1 порушень відповідачем його прав.
Між тим, таких висновків суд дійшов з неповним з'ясуванням обставин справи, а отже, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Визнавши доведеним існування між сторонами договірних відносин із 30 травня 2018 року, суд свої висновки належним чином не мотивував та не вказав на докази, які б підтверджували вказані обставини.
Так , з витребуваних в суді апеляційної інстанції матеріалів убачається, що 28 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого позивач отримав кредитний ліміт у сумі 500 грн., з базовою процентною ставкою 1,9 % на місяць шляхом підписання анкети-заяви у якій зазначено, що позивач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Також до наданих матеріалів долучено анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09 лютого 2018 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 вказав про його приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua/terms/., які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування (а.с.137).
Окрім цього, до справи, АТ КБ «ПриватБанк», долучено довідки від 16 лютого 2018 року, відповідно до яких банком позивачу було видано наступні картки :
НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; - рахунки по яких закрито (а.с.146),
а також НОМЕР_1 - на рахунку якої залишок 1078 грн. (а.с.148) та НОМЕР_1 - на рахунку якої залишок 16 819 грн. 76 коп. (а.с.149).
Відповідно до пункту 14.9 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.
Згідно з вимогами пункту 1.9 глави 1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис/електронний цифровий підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Договір банківського рахунку може укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов'язаний надати клієнту в спосіб, визначений банком і клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення.
Обов'язок банку надати клієнту примірник договору передбачено й положеннями п.1. 9 глави 1 зазначеної Інструкції.
Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами затверджене постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, договори банківського рахунку та банківського вкладу визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами) та скріплені відбитком печатки банку. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов'язаний надати клієнту в спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов'язані на вимогу клієнта надати відповідну інформацію.
Отже, право ОСОБА_1 на отримання примірника укладеного між ним та банком договору захищене законом, а порушене право підлягає захисту у судовому порядку.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача, а також Національного банку України з заявами щодо врегулювання проблем, які виникли у взаємовідносинах із АТ КБ «ПриватБанк» під час укладання договору про використання електронного платіжного засобу (а.с.9-12).
При цьому, колегія суддів враховує і те, що отримавши запит від Національного банку України стосовно викладених ОСОБА_1 вимог, листом від 27 червня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» позивачу надано відповідь про те, що отримати анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг останній має можливість звернувшись до відповідального співробітника АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Обґрунтовуючи зміст позовних вимог, позивач вказував про його неодноразові звернення як до вказаної у листі особи, так і інших посадових осіб відділення АТ КБ «ПриватБанк», проте від нього відповідну заяву не отримали, примірник договору не видали.
Крім того, залишилося поза увагою суду роз'яснення НБУ № 20-0010 від 27 липня 2018 року, адресоване ОСОБА_1 на його повторне звернення з причин продовження порушення його прав АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого Національний банк роз'яснив позивачу положення Закону України «Про звернення громадян» та передбачений ст. 56 Закону України «Про банки та банківську діяльність» обов'язок банку на вимогу клієнта надати відповідну інформацію (а.с.16).
Отже, відповідно до справи, вимоги позивача ґрунтуються на положеннях Законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки та банківську діяльність», інших нормативних документах, проте не виконані АТ КБ «ПриватБанк», що призвело до звернення у суд за захистом своїх прав.
Зазначене не отримало належної оцінки судом, що призвело до постановлення необґрунтованого рішення.
Суд першої інстанції вказав на недоведеність порушення прав позивача, проте такі висновки зробив у відсутність участі представника відповідача в судовому засіданні на пояснень щодо заявленого позову.
Не надано банком і будь-яких доказів на спростування тверджень позивача про ігнорування посадовими особами банку його вимог.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Правомірно встановивши наявність між сторонами договірних відносин, районний суд припустився порушення вимог ст.ст.5,12,13, ЦПК України та не захистив право ОСОБА_1 на отримання відповідної інформації та документів.
Зазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про відсутність доказів порушення прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до справи, оригінал укладеного між сторонами договору знаходиться у відповідача, тому позивачу підлягає до видачі належними чином завірена його копія, а не оригінал, як заявлено у позові.
Окрім цього, ОСОБА_1 на підставі положень ст.138 ЦПК України просить стягнути з банку на його користь витрати, у сумі 5000грн., пов'язані з його явкою до суду, проте доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.
За таких обставин, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову частково та зобов'язання АТ КБ «ПриватБанк» надати ОСОБА_1 належним чином завірений примірник договору, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на відкриття банківського рахунку до платіжної картки № НОМЕР_1 , або його електронну копію, номери випущених платіжних карток до цього договору та умови договору.
На підставі вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору за подання позову, у сумі 736 грн. 40 коп., та за подання апеляційної скарги, у сумі 1104 грн. 60 коп., що разом складає 1841 грн. (а.с.2,33).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2019 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» надати ОСОБА_1 належним чином завірений примірник договору, укладений між акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на відкриття банківського рахунку до платіжної картки № НОМЕР_1 , або його електронну копію, номери випущених платіжних карток до цього договору та умови договору.
Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, в сумі 1841 грн.
У задоволенні позову у іншій частині відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: