Справа № 205/2558/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10614/2019
06 листопада 2019 року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Величко Т.О.,-
встановила:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Просив, з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 30 000 грн 09 коп., та витрати на оплату послуг адвоката і судовий збір.
Вимоги обґрунтовані тим, що 18 жовтня 2016 року в м. Дніпро на вул. Калинова, 53відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Віда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_2 .
В результаті ДТП автомобіль позивача «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Згідно висновку судового експерта автотоварознавця № 0911/16/16 від 04 листопада 2016 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 105 653 грн 97 коп., з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 98 637 грн 83 коп., та втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 7 016 грн 14 коп.
Позивач надав страховику оригінал висновку судового експерта автотоварознавця від 04 листопада 2016 pоку, та рахунок СТО ФОП « ОСОБА_3 » №31 від 08 листопада 2016 року.
Утім ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» виплатила страхове відшкодування лише у розмірі 68 637 грн 74 коп., що не відповідає дійсній вартості необхідних ремонтних робіт та висновку судового експерта автотоварознавця.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Крім того представник ОСОБА_1 подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Зазначив, що враховуючи наявність двох оцінок розміру матеріального збитку, які суттєво відрізняються, необхідно призначити у справі судову експертизу. Крім того, заявник просить провести експертизу за матеріалами справи, оскільки автомобіль піддався частковому ремонту.
Колегія суддів, відхиляючи подане клопотання, виходила з наступного.
Так, в суді першої інстанції представник ОСОБА_1 звертався до суду із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу. Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1
19 березня 2018 року ухвала суду залишена без виконання у зв'язку із нездійсненням оплати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року справу передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва за підсудністю.
Таким чином, посилання представника заявника на те, що оплата експертизи не була проведена через те, що справа передана за підсудністю до іншого суду, а тому заявник просить повторно призначити експертизу, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом експертиза була призначена, утім заявник не оплатив вартість її проведення, що стало підставою для повернення ухвали суду без виконання.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем не надано доказів недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди.
Крім того, позивачем не повідомлено про підстави звільнення від доказування, не оплачено призначену судом експертизу, не повідомлено з яких підстав суд мав надати перевагу письмовому доказу, а саме висновку експерта від 04 листопада 2016 року перед висновком експерта, на підставі якого проведено виплату страхового відшкодування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2016 року о 14-00 год.в м.Дніпро на вул. Калинова, 53 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Віда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті ДТП автомобіль позивача «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2016 року встановлено вину ОСОБА_2 у скоєному ДТП.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що страховою компанією необґрунтовано виплачено страхове відшкодування у розмірі 68 637 грн 74 коп., тоді як висновком судового експерта від 04 листопада 2016 року розмір страхового відшкодування повинен становити 98 637 грн 83 коп.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано висновок судового експерта автотоварознавця № 0911/16/16 від 04 листопада 2016 року, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Нісан», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 105 653 грн 97 коп., з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 98 637 грн 83 коп., та втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 7 016 грн 14 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застраховані або іншій третій особі.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до страховика.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 8698224 від 06 жовтня 2016 року.
Згідно висновку № 4129 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 31 жовтня 2016 року по заяві АТ «СГ «ТАС», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля NissanAlmera, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, з урахуванням вартості запасних частин згідно даних інтернет ресурсу http://exist.ua становить 68 637 грн 74 коп.
На підставі зазначеного висновку ПрАТ «СГ «ТАС» виплатило страхове відшкодування у розмірі 68 637 грн 74 коп.
Заперечуючи проти розміру виплаченого страхового відшкодування, позивач надав висновок судового експерта автотоварознавця № 0911/16/16 від 04 листопада 2016 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 98 637 грн 83 коп.
Крім цього зазначив, що він не погоджується із висновком експертизи, проведеної на замовлення страхової компанії, оскільки він не приймав у ній участі, акт огляду не містить підпису позивача, а експертом не було належним чином оглянуті пошкодження автомобіля.
Твердження позивача про те, що огляд автомобіля відбувався без його участі, а протокол огляду не містить підпису позивача, та експертом не було належним чином оглянуті пошкодження автомобіля, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 приймав участь в проведенні огляду автомобіля, автомобіль безпосередньо було оглянуто експертом, про що свідчить підписи позивача на відповідних документах (том 1 а.с. 144, 145).
При цьому протокол огляду автомобіля не містить будь-яких зауважень чи заперечень з боку позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив наявні в матеріалах справи докази, обґрунтовано надавши перевагу висновку експертизи від 31 жовтня 2016 року, проведеної на замовлення ПрАТ «СГ «ТАС».
Доводи апеляційної скарги про те, що судова автотоварознавча експертиза не була проведена з підстав передачі справи за підсудністю до іншого суду, колегія суддів не приймає, оскільки ухвала про повернення ухвали суду про призначення експертизи без виконання датована 19 березня 2018 року, а справа передана за підсудністю до іншого суду 18 квітня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів виклику позивача на огляд його автомобіля, акт огляду транспортного засобу не містить підпису позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи містять протокол огляду транспортного засобу із підписом ОСОБА_1 (том 1 а.с. 144, 145).
Доводи апеляційної скарги про те, що дії страхової компанії щодо використання Звіту експерта Крутня В.І. при розрахунку страхового відшкодування порушують вимоги ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегія суддів відхиляє, оскільки страховою компанією обґрунтовано та у відповідності до вимог законодавства виплачено страхове відшкодування на підставі експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 31 жовтня 2016 року.
Решта доводів апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 23 травня 2019 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2019 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко