справа №754/13056/17 Головуючий у І інстанції - Клочко І.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/15245/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
12 листопада 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіна Олена Вікторівна про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна сестра заявника ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина.
Єдиними спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , та заявник за правом представлення, відповідно до ч.4 ст.1266 ЦК України, оскільки мати ОСОБА_5 - ОСОБА_4 (яка померла раніше) та мати заявника - ОСОБА_6 були рідними сестрами
В шестимісячний строк заявник ОСОБА_1 звернувся до Шостої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим в Шостій Київській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №253/2017.
Для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, заявнику необхідно було надати документи, які в безспірному порядку доводили відповідний ступінь родинних відносин, зокрема, свідоцтво про народження матері заявника, яке не було збережено ОСОБА_6 .
У зв'язку з відсутністю свідоцтва про народження матері заявника, останній звернувся з запитом до Російської Федерації та отримав відповідь, яка жодним чином не доводить факт родинних відносин, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає, що вичерпав можливість в позасудовому порядку встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_3
Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки він, як спадкоємець за законом, має намір прийняти спадщину після смерті померлої двоюрідної сестри ОСОБА_3
Просив встановити юридичний факт, що він, ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його заяву у повному обсязі.
Посилається на те, що з моменту подачі ним заяви та в ході слухання справи по суті предмет заяви не змінювався.
Ціль заяви - встановлення факту родинних відносин для прийняття спадщини.
Саме ці обставини суд і встановив, указавши про це в ухвалі, але висновки зробив неправильні, розтлумачивши отримання свідоцтва про право на спадщину як майновий спір.
На апеляційну скаргу ОСОБА_2 через представника подав відзив, який обґрунтовував тим, що підставою звернення апелянта із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду першої інстанції є те, що ним 24 травня 2017 року була подана заява до Шостої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 28 березня 2017 року, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Суд виносячи рішення про залишення заяви без розгляду проаналізувавши докази по справі, надав їм законну оцінку, оскільки в даному випадку виник спір про право на спадщину, тому що встановлення факту родинних відносин апелянту необхідно задля належного оформлення права на спадщину.
Просив, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що наявний спір про право на спадщину.
При цьому, ОСОБА_1 було роз'яснено право на подання позову на загальних підставах.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадкоємцями майна якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Однак, ОСОБА_1 не надав нотаріусу документів, які б підтверджували його родинні відносини з померлою, у зв'язку з чим і звернувся до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно зі ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що наявний спір про право, оскільки достеменно встановлено, що встановлення цих обставин необхідно заявнику для прийняття спадщини, що підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Висновки суду в оскаржуваній ухвалі відповідають вимогам закону.
Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Викладені в апеляційній скарзі доводи на думку колегії суддів не є переконливими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана