Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №725/6180/15-а
адміністративне провадження №К/9901/12570/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14.12.2015р. (суддя - Галичанський О.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016р. (судді - Білоус О.В., Соврига Д.І., Курко О.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,
встановив:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. в якому просив:
-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням 12 місяців минулого часу;
-зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за минулий час з 29.10.2014 року з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених у довідках військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.12.2015р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016р., позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за минулий час з 29.10.2014р. з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202, а саме:1) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, 2) премії за якісне виконання службових обов'язків, 3) грошової винагороди за безперервну службу, 4) щомісячної додаткової грошової винагороди, 5) премії за результати роботи, 6) матеріальної допомоги на оздоровлення.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що всі виплати, які просить позивач врахувати при обчисленні його грошового забезпечення, носять тимчасовий характер, а тому не підлягають включенню до грошового забезпечення позивача та врахуванню при призначенні чи перерахунку пенсії.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Розмір вказаної пенсії було розраховано на підставі довідок військової частини НОМЕР_1 , в тому числі довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 31.12.2013р. №211.
29.10.2015р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за 12 минулих місяців з дня подання цієї заяви із врахуванням одержаних за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. (за останні 24 календарні місяці перед звільненням) таких додаткових видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія за якісне виконання службових обов'язків, грошова винагорода за безперервну службу, щомісячна додаткова грошова винагорода, премія за результати роботи та матеріальна допомога на оздоровлення.
До заяви позивачем було долучено додаткову довідку військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202 про розмір та період виплати додаткових видів грошового забезпечення, які не було включено в первинну довідку для обчислення пенсії від 31.12.2013р. №211.
Листом від 11.11.2015р. №10598 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно наданої ним довідки про виплату всіх додаткових одноразових видів грошового забезпечення від 28.10.2015р. №202, мотивуючи свою відмову тим, що врахування в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вважаючи таку відмову у проведенні перерахунку неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Проаналізувавши положеня ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суди дійшли висновку, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються зокрема суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи, що на всі виплати, включені у довідку Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202 нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суди дійшли висновку, що такі підлягають включенню до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія.
При цьому судами здійснено посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20.02.2012р. у справі №21-430а11, відповідно до якої отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019р. (справа №522/2738/17) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015р. (справа № 21-70а15) та дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Разом з тим, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем у квітні-липні 2012 року та вересні 2013 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у серпні 2012 року премії за якісне виконання службових обов'язків, у січні 2013 року грошової винагороди за безперервну службу, у квітні 2013 року премії за результат роботи у 1 кварталі та у серпні 2013 року грошової допомоги на оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за минулий час з 29.10.2014р. з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, премії за результати роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення - не підлягають задоволенню.
Застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 20.02.2012р. у справі № 21-430а11 є безпідставним, оскільки предметом позову у зазначеній справі є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», для яких передбачено інший порядок призначення пенсії та визначення складових грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні розміру пенсії.
Посилання відповідача на наявність підстав для залишення позову без розгляду є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, позивач дізнався отримавши довідку Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2015р. №202, 29.10.2015р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, і отримавши у листопаді (11.11.2015р.) відмову у перерахунку, 13.11.2015р. звернувся до суду з цим позовом, що свідчить про дотримання ним встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку.
Крім того, Законом №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 цього Закону).
Враховуючи, що позивач на час призначення йому пенсії за Законом №2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивача на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 про види грошового забезпечення від 28.10.2015р. №202 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди підлягають задоволенню без обмеження строком.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за минулий час з 29.10.2014р. з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, премії за результати роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14.12.2015р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за минулий час з 29.10.2014р. з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за якісне виконання службових обов'язків, грошової винагороди за безперервну службу, премії за результати роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення - скасувати, та в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14.12.2015р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016р. залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук