Ухвала від 14.11.2019 по справі 160/9741/18

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №160/9741/18

адміністративне провадження №К/9901/30954/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

УСТАНОВИВ:

05 листопада 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 гривні.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2018 році та заявив 1 вимогу майнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 №UА500060/2018/000040/2) та 1 вимогу немайнового характеру (визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 №UА500060/2018/08525).

Скаржник до касаційної скарги додав платіжне доручення від 30 жовтня 2019 року №2131, відповідно до якого ним сплачено судовий збір у розмірі 8425,62 грн.

Однак, при дослідженні матеріалів касаційної скарги та судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з'ясовано, що розрахувати суму судового збору, яку скаржнику потрібно сплатити за подання касаційної скарги неможливо через відсутність необхідних даних. Тому суд вважає за необхідне витребувати документи, на підставі яких було здійснено розрахунок суми судового збору, а саме: копії рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 №UА500060/2018/000040/2.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання доказів, які б підтверджували правильність обчислення судового збору (копії рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 №UА500060/2018/000040/2).

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус

Попередній документ
85645247
Наступний документ
85645249
Інформація про рішення:
№ рішення: 85645248
№ справи: 160/9741/18
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 15.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару