Справа № 676/4418/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк В.В.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
14 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року (рішення прийнято у м. Кам'янець-Подільський, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Полтавцева Владислава Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1274502 від 28.06.2019, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 28.06.2019 о 20 год. 28 хв. на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці, 226 км. у с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, керуючи транспортним засобом «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Полтавцевим В.В., який повідомив його про порушення ним п.12.4. ПДР України, а саме: позивач рухався зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. На місці винесено постанову серії ЕАВ № 1274502 від 28.06.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 255.00 грн. Вважав, що п. 12.4 ПДР України не порушував, оскільки йому надано для ознайомлення відеофіксацію, здійснену пристроєм «TruCAM », на якому зафіксовано, крім його автомобіля, інший транспортний засіб, який рухався у протилежному напрямку. Також вказав, що йому не надано можливості скористатися правовою допомогою і не роз'яснені права при розгляді адміністративної справи.
3. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
4. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, у зв'язку з чим, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінки аргументам апелянта, оскільки лише висловив суб'єктивне оціночне твердження щодо їх критично сприйняття та помилково розцінив відстоювання апелянтом власної правової позиції як намагання уникнути від адміністративної відповідальності.
6. Вказав, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про необхідність застосування ч. 4 ст. 258 КУпАП, мотивуючи тим самим правомірність прийняття постанови на місці вчинення правопорушення.
7. Зазначив, що суд жодним чином не оцінив наданий апелянтом відеозапис та не обґрунтував підстави неприйняття цього доказу до уваги.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено, що 28 червня 2019 року о 20 год. 28 хв. екіпажем патрульної поліції, під час несення служби на автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці» 226 км., в населеному пункті с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС000691, виявлено порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який рухався зі швидкістю 73 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України.
9. Постановою інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Полтавцева Владислава Вадимовича, серії ЕАВ № 1274502 від 28.06.2019, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255,00 грн, оскільки він в порушення вимог п.12.4 ПДР, під час керування транспортним засобом, перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області на 23 км/год.
10. Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням його прав та діючого законодавства, незаконною та не обґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
12. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та КУпАП.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
15. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
16. Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
17. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
18. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
19. Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
20. Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
21. Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме: за перевищення швидкості в межах населеного пункту.
23. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем надано належні та допустимі докази про підтвердження вини позивача, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням ст.ст.251, 258, 268, 283 КУпАП.
24. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з урахуванням такого.
25. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
26. При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
27. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
28. Суд апеляційної інстанції зазначає, що із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28 червня 2019 року о 20 год. 28 хв. екіпажем патрульної поліції, під час несення служби на автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці» 226 км., в населеному пункті с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, за допомогою лазерного вимірювача швидкості руху TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС000691 (повірка чинна до 14.12.2019), виявлено порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який рухався зі швидкістю 73 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України.
29. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем до відзиву на позов додано диск з фотознімком лазерного вимірювача швидкості, на якому зафіксовано транспортний засіб з ідентифікацією державного номерного знаку та вказано швидкість руху даного автомобіля.
30. На фотознімку зафіксована швидкість автомобіля «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 73 км/год.
31. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу, без впливу суб'єктивного фактору та свідчить про перевищення позивачем дозволеної швидкості руху, за що, передбачено адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу.
32. Оскаржувана постанова містить запис про застосування відповідачем технічних засобів вимірювання швидкості, серійний номер приладу, який є тотожним номеру, зазначеному на фотознімку лазерного вимірювача, на якому зафіксовано транспортний засіб.
33. Частиною 1 та 2 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
34. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
35. Зважаючи на ці обставини, фотографія, додана до постанови про адміністративне правопорушення та долучена до матеріалів справи в силу вимог частини 1 статті 73 КАС України є належним доказом у справі, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування.
36. Враховуючи наведене, факт порушення позивачем ПДР є належно встановленим.
37. Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
38. Оскаржена постанова відповідає всім передбаченим вищевказаною статтею вимогам.
39. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП України, винесена на підставі та в межах повноважень наданих поліцейському патрульної поліції, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже є законною.
40. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при прийнятті рішення суду, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ.
41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
45. Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.