Справа № 826/16259/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
13 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу
Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОНТ СІНЕМА" до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
ТОВ "ФРОНТ СІНЕМА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 14491 від 26.09.2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (далі - наказ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу ТОВ "ФРОНТ СІНЕМА" було направлено запит від 16.07.2018 року № 33112/10/26-15-14-02-05 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) ".
Листом від 10.08.2018 року ТОВ "ФРОНТ СІНЕМА" надало пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Компанія Рестайл" за березень-серпень 2016 року.
26.09.2018 року на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та доповідної записки Департаменту аудиту Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві видано наказ №14491 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ФРОНТ СІНЕМА".
Також, як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем на підставі наказу від 26.09.2018 року № 14491 та повідомлення від 26.09.2018 року № 70326/10/26-15-14-02-05 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ФРОНТ СІНЕМА".
Проте вказані документи були отримані позивачем лише 01.10.2018 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.
Позивач не погоджуючись з наказом №14491 від 26.09.2018 року, звернувся до суду з позовом.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок призначення документальних позапланових перевірок регламентовано положеннями статті 78 ПК України, в якій визначено виключні підстави для проведення такої перевірки.
Пунктами 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Правовий аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Зі змісту оскаржуваного наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві вбачається, що документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства призначено на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Як свідчать матеріали справи, письмовий запит щодо надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) направлений відповідачем позивачу 16.07.2018 року.
В свою чергу позивачем у відповідь на запит ГУ ДФС у м. Києві листом від 10.08.2018 року надано ґрунтовні пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Компанія Рестайл" за березень-серпень 2016 року.
Колегія суддів вважає, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано необхідні пояснення з приводу наведених у запиті питань.
Водночас, відповідачем не надано до суду жодних доказів наявності інших обставин, що згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є підставами для призначення документальної позапланової перевірки.
Доводи апелянта про те, що підставою для призначення документальної позапланової перевірки були свідчення контрагента позивача, який зазначив, що не причепний до створення Товариства та до діяльності останного, колегією судді не приймаються до уваги, оскільки такі обставини не були зазначені у надісланому на адресу позивача запиті та у оскаржуваному наказі про проведення перевірки.
Також колегвія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, щодо допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, а тому задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу, що виключає можливість вчинення платником податків дій з допуску або не допуску до її проведення.
Враховуючи те, що у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні визначені в підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу від 26.09.2018 року.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний тестк постанови виготовлений 13.11.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев