П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1709/19
Категорія: 108020200 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Час і місце ухвалення: 16:09 год., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Черкасовій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -
В березні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2, визнання протиправною та скасування картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2019 року №UA500060/2019/00216.
Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на територію України на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року, укладеного з постачальником Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай), позивачем до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію №UА500060/2019/005532, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2019 року №UA500060/2019/00216 та було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2, обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення і картку відмови ТОВ «УІТАКА» вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану підприємством.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року позов ТОВ «УІТАКА» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2019 року №UA500060/2019/00216.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 02.07.2019 року з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволені позову ТОВ «УІТАКА».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням митного органу, що у наданих товариством до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів, а також робіт, пов'язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Посилання суду першої інстанції на умови Інкотермс апелянт вважає необґрунтованими, оскільки міжнародні умови Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для його укладення. При цьому, в Специфікації №2 від 09.11.2018 року до Контракту №FQSY-037-P180718E2 і в рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2 не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено відомостей чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням.
Також, апелянт посилається на те, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%). В наданому ТОВ «УІТАКА» листі Sun-King від 28.02.2019 року страхова сума не відповідала вищезазначеним умовам. Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, тобто визначають конкретні складові митної вартості товарів. Оскільки розмір страхового платежу залежить від розміру страхової суми, то невідповідність страхової суми розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору плюс 10 відсотків, виключало можливість перевірити митним органом числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
Посилається апелянт і на те, що за умовами зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року ТОВ «УІТАКА» купує стрічку текстильну, проте, в рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2 зазначені ще вироби з чорних металів, що не відповідає умовам Контракту. Крім того, у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2 відсутні відомості про зовнішньоекономічний контракт №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р.; у поданому до митного оформлення пакувальному листі від 17.01.2019р. не вірно зазначено вагу нетто по кожному товару.
ТОВ «УІТАКА» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що зміст апеляційної скарги відтворює зміст відзиву на позовну заяву, поданого до суду першої інстанції, доводи якого враховано судом при прийнятті оскаржуваного рішення. Доводи та обґрунтування Митниці щодо правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019р. №UA500060/2019/000023/2 зводяться виключно до відсутності окремих даних в документах, які не мають законодавчо встановленої форми та не впливають на точність визначення митної вартості товару. При цьому, сумніви контролюючого органу повинні мати реальний, обґрунтований характер та безпосередньо впливати на числове значення митної вартості товару. Зміст апеляційної скарги не містить обґрунтування того, яким саме чином не відображення окремих складових супутніх витрат товару у окремих документах з митного оформлення вплинуло на точність та достовірність визначення митної вартості товару.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2018 року між ТОВ «УІТАКА», як Покупцем, та компанією - нерезидентом Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай), як Постачальником, укладено контракт №FQSY-037-P180718E2, за умовами якого Покупець купує, а Постачальник доставляє стрічку текстильну власного виробництва згідно специфікації та/або інвойсу, в подальшому найменовану «Товар», найменування, кількість, ціна та загальна вартість якого зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість контракту складає 100 000 доларів США. Загальна вартість Контракту визначена на умовах CIF - Одеса Україна згідно з правилами Інкотермс 2010, та включає всі витрати Продавця, пов'язані з поставкою товару до моменту його переходу через поручні судна і названому порту розвантаження, в тому числі і вартість пакування та маркування.
28.02.2019 року сторонами Контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року укладено додаткову угоду, якою розділ 1 «Предмет Контракту» доповнено пунктом 1.2, згідно якого на умовах даного Контракту Покупець купує, а Постачальник постачає Покупцю комплектуючі для виготовлення стяжних ременів.
В лютому 2019 року, на виконання умов вказаного контракту, ТОВ «УІТАКА» отримало від компанії Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай) товар:
- стрічка текстильна з поліестеру, сплетена не просочена, з лінійною щільністю понад 50 000 децитексів (5 г/м), що використовуються при виготовленні стропового такелажного обладнання: стрічка текстильна завширшки: 50 мм - 5000 м, (320 кг нетто); 60 мм - 50200м (5500 кг нетто); 90 мм - 60000 м (10200 кг нетто); - 120 мм - 3000 м (855 кг нетто); 150 мм -3000 м (1050 кг нетто). Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King KnittedBeltProduct LTD. Загальна сума 26647 доларів США;
- вироби з чорних металів. Сталеві храпові механізми з фіксатором (тріщоткою), що використовуються в страповому такелажному обладнанні, типів: 50 мм., with 3th - 200 шт.; 50 мм., with 5th - 400 шт.; 75 мм., with 7, 5 th - 200 шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King KnittedBeltProduct LTD. Загальна сума 1866 доларів США;
- вироби з дроту з чорних металів. Крюки подвійні, які використовуються при виготовленні стропового такелажного обладнання, типів: 50 мм., with 3th - 1000 шт.; 50 мм., with 5th - 1400 шт.; 75 мм., with 7, 5 th - 500 шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King KnittedBeltProduct LTD. Загальна сума 1291 доларів США.
У зв'язку з цим, 27.02.2019р. ТОВ «УІТАКА» подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UА500060/2019/005532, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано: контракт №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р.; специфікацію №2 від 09.11.2018 року до контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р.; рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2; банківські платіжні документи №14 від 30.11.2018 року та №16 від 18.02.2019 року.
За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів Митницею зроблено висновок, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально, та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до вимог п.3 ст.53 МК України декларанту було запропоновано, для підтвердження заявленої митної вартості товару, потягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: переклад копії митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
ТОВ «УІТАКА», на вимогу митного органу, листом від 01.03.2019 року №01/03-19 надало пояснення щодо сумнівів, які виникли в Одеської митниці ДФС, а також надало: доповнення №1 від 28.02.2019 року до контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р.; лист від компанії Sun-King KnittedBeltProduct LTD від 01.03.2019р. про зміну специфікацій з його перекладом; специфікацію №2-1 із змінами; лист від компанії Sun-King KnittedBeltProduct LTD від 01.03.2019р. про зміну паркінг листа та рахунку з його перекладом; виправлений інвойс; переклад експертної декларації на українську мову; виписку з журналу-ордеру по рахунку 632; інформацію про ціну від ТОВ «Експоцентр Одеса» з додатками №1-4.
Після подання декларантом та його уповноваженою особою пояснень і додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що надані документи містять розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з цим, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2, згідно якого митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом - за резервним методом.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019р. №UA500060/2019/000023/2 відповідач зазначив про подання позивачем документів, які містять розбіжності, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. У наданому листі компанії Sun-King від 28.02.2019 року страхування не відповідає вищезазначеним умовам;
3) згідно п.1.1 зовнішньоекономічного договору №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. предметом договору є стрічка текстильна, проте у інвойсі зазначено ще вироби з чорних металів, що не відповідає договору, та не є предметом договору;
4) згідно п.3.1 контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. оплата за товари здійснюється у розмірі 10% від суми договору, який становить 100 000$ згідно п.2.1 Контракту, але подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають зазначеним вимогам;
5) у поданому до митного оформлення інвойсі від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2 відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р.; у поданому до митного оформлення документах пакувальному листі б/н 17.01.2019 року не вірно зазначена вага нетто товару.
Крім того, 06.03.2019 року відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00216.
Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2 та картки відмови від 06.03.2019 року №UA500060/2019/00216 ТОВ «УІТАКА» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивачем був наданий достатній вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товарів, наявність розбіжностей у яких митним органом не доведено. Надані позивачем документи не містять ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у Митниці не було підстав для сумніву правильності митної оцінки товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.
Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до Брюсельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.
При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ «УІТАКА» документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Одеською митницею ДФС в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 року №UA500060/2019/000023/2, серед іншого, зазначено те, що згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Надаючи правову оцінку таким висновкам митного органу колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Умовами п.2.2 контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р., укладеного між ТОВ «УІТАКА», як Покупцем, та компанією - нерезидентом Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай), як Постачальником, серед іншого, визначено, що загальна вартість Контракту визначена на умовах CIF - Одеса Україна згідно з правилами Інкотермс 2010, та включає всі витрати Продавця, пов'язані з поставкою товару до моменту його переходу через поручні судна і названому порту розвантаження, в тому числі і вартість пакування та маркування.
Згідно п.6 контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. упаковка та маркування товару повинні забезпечувати, при умові належного поводження з товаром, його цілісність під час транспортування та можливих перевантажень. Постачальник несе відповідальність за будь-яке пошкодження товару чи збитки, пов'язані з неправильною упаковкою та/або маркуванням.
Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.
Згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.
Таким чином, з урахуванням положень п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, підлягає окремому документальному підтвердженню як складова митної вартості, лише у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Під час поставки товару на умовах Інкотермс 2010 року CIF транспортування товару здійснює Продавець (Постачальник), тому відповідні витрати (пакування, транспортування, страхування) належать до фактурної вартості (ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари), відтак, не є складником митної вартості товарів. Відповідно, такі витрати не підлягають відображенню в окремих позиціях документів, оформлених на виконання умов поставки товару.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах супутні витрати на пакування належати до фактурної вартості товару, не є додатковими складниками митної вартості товару, не потребують додаткового підтвердження документами, наданими декларантом при митному оформленні ввезеного товару.
З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання митного органу на те, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, тоді як у наданому листі компанії Sun-King від 28.02.2019 року страхування не відповідає вищезазначеним умовам.
Також, в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019р. №UA500060/2019/000023/2, зазначено, що згідно п.1.1 зовнішньоекономічного договору №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. предметом договору є стрічка текстильна, проте у інвойсі зазначено ще вироби з чорних металів, що не відповідає договору та не є предметом договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів Одеської митниці ДФС, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2019р. сторонами Контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. укладено додаткову угоду, якою розділ 1 «Предмет Контракту» доповнено пунктом 1.2, згідно якого на умовах даного Контракту Покупець купує, а Постачальник постачає Покупцю комплектуючі для виготовлення стяжних ременів.
Зазначену додаткову угоду до контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. було надано ТОВ «УІТАКА» митному органу разом з іншими додатковими документами листом від 01.03.2019 року на вимогу Одеської митниці ДФС.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019р. №UA500060/2019/000023/2 зазначено, що згідно п.3.1 контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р. оплата за товари здійснюється у розмірі 10% від суми договору, який становить 100 000$ згідно п.2.1 Контракту, але подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають зазначеним вимогам.
Колегія суддів також не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки додатковою угодою від 28.02.2019р. до Контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018р., яка, як вже зазначалося, надавалася ТОВ «УІТАКА» митному органу, серед іншого, внесено зміни до п.3.1 контракту на викладено його в наступній редакції: «Оплата за товар Покупцем здійснюється наступним чином: передплата здійснюється за згодою сторін, але не менше 10% від вартості інвойсу та/або специфікації. Кінцевий платіж проводиться за згодою сторін».
Про вказану обставину ТОВ «УІТАКА» зазначало в надісланому до митного органу листі від 01.03.2019 року №01/03-19, однак її не враховано відповідачем при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Що ж до посилань апелянта на те, що у поданому до митного оформлення інвойсі від 09.11.2018 року №FQSY-037-P181109Е2 відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року, то колегія суддів зазначає, що позивачем було надано Одеській митниці ДФС лист компанії - нерезидента Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай) від 01.03.2019 року, яким Постачальник направив на адресу Покупця виправлений інвойс з вказівкою в ньому на договір №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року.
Аналогічна ситуація виникла і з приводу не вірного зазначення в пакувальному листі від 17.01.2019 року ваги нетто товару. Зокрема, листом від 01.03.2019 року постачальником товару Sun-King KnittedBeltProduct LTD (Китай) повідомлено покупця про допущення арифметичної помилки в паркінг листі та надано новий паркінг лист.
Варто зазначити, що інвойс є видом комерційного рахунку, в якому зазначається сума, що повинна бути сплачена за товар. Інвойс входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України. В той же час, інвойс не фіксує здійснення господарської операції, розпорядження або дозвіл на її здійснення, а має інформаційний характер. Чинним законодавством України не встановлена змістовна наповненість інвойсу, відноситься до сфери відання суб'єкта господарювання, при цьому, у ньому обов'язково має бути зазначені відомості про цінову характеристику товару.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Сумніви Митниці повинні мати реальний, обґрунтований характер і безпосередньо впливати на числове значення митної вартості товару. В свою чергу, контролюючий орган має довести неможливість підтвердження ціни товару за наданими документами, до того ж, «розбіжності в документах», якими митний орган обґрунтовує законність своїх дій повинні стосуватися виключно числових значень вартості імпортованого товару, а не детальної відповідності документів оформлених на підтвердження поставки товару вимогам міжнародних актів, які не впливають на достовірність та точність визначення ціни.
Визначальною обставиною при коригуванні митної вартості за другорядними методами є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно, орган доходів та зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один з наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригуванні митної вартості.
Крім того, одним із принципів здійснення державної митної справи є принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (п.7 ч.1 ст.8 Митного кодексу України). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип на думку колегії суддів, означає обов'язок органу доходів та зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема, інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, наданою органом доходів і зборів доказам у справі. Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант мін сформулювати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Не наведення у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товару Одеська митниці ДФС не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. Відповідач обмежився лише посилання на номер та дату митних декларацій, які взято за основу для визначення митної вартості, а саме: №UA500010/2019/004772 від 28.02.2013 року та № UA100010/2019/315368 від 12.02.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на запит представника ТОВ «УІТАКА» щодо надання для ознайомлення копій митних декларацій №UA500010/2019/004772 від 28.02.2013 року та № UA100010/2019/315368 від 12.02.2019 року, Одеською митницею ДФС було надано лише копію митної декларації № UA100010/2019/315368 від 12.02.2019 року, обґрунтованість використання якої, на думку колегії суддів, є сумнівним, оскільки за вказаною декларацією поставлявся товар «канат» з цільовим призначенням «для туризму».
Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Отже, позовні вимоги ТОВ «УІТАКА» про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 06.03.2019р. №UA500060/2019/000023/2, визнання протиправною та скасування картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2019р. №UA500060/2019/00216 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2019 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова