12 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/4365/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулкевича І.З., повний текст рішення складено 14.03.2019 року) у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-вересень 2018 року на суму 193664,90 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню за січень-вересень 2018 року, становить 193664,90 грн. Оскільки ТзОВ «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. а Закону України «Про пенсійне забезпечення», за січень-вересень 2018 року в сумі 193664,90 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)». Вважає, що оскаржуване рішення прийняте без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-липень 2018 року.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» зареєстроване, як юридична особа, 15.02.1992 року (місцезнаходження: вул. Тураша,20, м. Дрогобич, 82100; код ЄДРПОУ: 14300674) та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За період роботи на ТзОВ «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» набули громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 С ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
На підставі вищезазначених норм законодавства позивач направив відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за січень-вересень 2018 року.
Пунктами 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору об'єктом оподаткування є, зокрема, також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, за Списком № 1, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі Список № 1, Список № 2).
Зазначені списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” № 461 від 24.06.2016 року.
Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами та доповненнями), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція).
Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач направив відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-вересень 2018 року. Вказані розрахунки отримані ТзОВ «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)», свідченням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відтак, що у спірному періоді з січня по вересень 2018 року Пенсійному фонду підлягало відшкодуванню проведені витрати на виплату та доставку пенсій на суму 193664,90 грн.
Факт понесення витрат позивачем на доставку та виплату пільгових пенсій особам, переліченим у розрахунках, підтверджено довідками про суми виплачених пенсій за січень-вересень 2018 року.
Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”. Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.
Таким чином, особи, перелічені у розрахунках, мали право на призначення пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2, територіальним органом Пенсійного фонду України такі їм виплачувались, а відповідач, відповідно, зобов'язаний відшкодовувати витрати, що пов'язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій вказаним особам.
Щодо тверджень апелянта про необхідність залишення позову без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості за період з січня по липень 2018 року, то суд апеляційної інстанції вказує на наступне
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів прийшла до висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 КАС, не застосовуються.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 травня 2018 року у справі №809/1756/15 (провадження №К/9901/21448/18).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року №812/1347/17, від 06.03.2018 року №812/1112/17, від 11.04.2018 року №808/1672/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки в зазначених постановах не міститься висновку щодо застосування положень частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV. В зазначених рішеннях Верховний Суд України лише сформулював позицію щодо права органів Пенсійного фонду України спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення щодо недоїмок, пені та фінансових санкцій.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 року у справі №1340/4732/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 13.11.2019р.