Справа № 240/4845/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
апелянта, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (повний текст рішення складено 29.07.2019р. у м.Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0008158-5113-0625 від 13 березня 2019 року про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік в розмірі 12 973,10 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове зобов'язання нараховано протиправно, оскільки органом місцевого самоврядування порушений порядок запровадження місцевого податку. Вказує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, нерухоме майно, що є об'єктом оподаткування, вже було знищено, про що, за твердженнями позивача, було відомо контролюючого органу. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що нарахування вказаного податкового зобов'язання є неправомірним та здійснено із численним порушенням норм чинного законодавства.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області форми від 13 березня 2019 року №0008158-5113-0625 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості" за період червень 2018 року - грудень 2018 року на суму 7 567,64 грн (сім тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень шістдесят чотири копійки).
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0008158-5113-0625 від 13 березня 2019 року є протиправним, тому що в його основу покладене рішення органу місцевого самоврядування від 13.07.2017р., яке в силу підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України - не підлягало застосуванню контролюючим органом, тобто саме в 2018р.
Крім того, апеляційну скаргу подано і відповідачем, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що посадовими особами відповідача у відповідності з вимогами чинного законодавства визначено базу оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги позивачки - відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126964935 від червня 2018 року, 27 лютого 2008 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі продажу нежитлової будівлі телятника загальною площею 836,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.14-15)
02 квітня 2008 року Малинським районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації був виданий витяг №18341312 та здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю телятника, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.16).
09 липня 2016 року представник ОСОБА_1 - адвокат Угрінчук Едуард Романович, звернувся до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області із заявою про порушення кримінального провадження за фактом крадіжки належного ОСОБА_1 на праві власності майна та фактичної руйнації внаслідок демонтажу та викрадення конструктивних елементів залізобетонної будівлі телятника по АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями: талону-повідомлення про прийняття заяви №516 від 09 листопада 2016 року (а.с.17), заяви ОСОБА_1 до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 17 листопада 2016 року (а.с.19), заяви ОСОБА_1 про залучення до провадження в якості потерпілого від 17 листопада 2016 року (а.с.20), постанови про залучення представника потерпілого від 17 листопада 2016 року (а.с.21) та витягу з кримінального провадження №12016060080000789 від 23 листопада 2017 року (а.с.18).
Рішенням сорокової сесії Малинської міської ради VII скликання "Про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік в м. Малині" від 15 липня 2017 року №105 встановлено на 2018 рік ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 2 вказаного рішення затверджено Положення "Про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м.Малині" зі змінами у новій редакції згідно додатку.
Відповідно до пункту 3 рішення №105, відділу організаційної роботи та по зв'язках з громадськістю виконавчого комітету міської ради доручено оприлюднити дане рішення на офіційному сайті міської ради.
Згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126964935 від червня 2018 року, вищевказане майно, що є нежилим приміщенням в розумінні статті 266 Податкового кодексу України та є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, до 01 червня 2018 року на праві приватної власності належало фізичній особі ОСОБА_1 (а.с.14-15).
Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення №0008158-5113-0625 від 13 березня 2019 року, яким ОСОБА_1 , згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" за податковий період 2018 рік у розмірі 12 973,10 грн. (а.с.12).
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов'язання протиправно нараховано за весь 2018 рік, хоча об'єкт оподаткування перебував у власності позивача лише п'ять місяців.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким частково задоволено позов, суд першої інстанції враховує наступне.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР).
Статтею 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Приписами пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом ).
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Приписами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Так, пунктом 3 рішення сорокової сесії Малинської міської ради VII скликання "Про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік в м. Малині" від 15 липня 2017 року №105 встановлено обов'язок відділу організаційної роботи та по зв'язках з громадськістю виконавчого комітету міської ради доручено оприлюднити дане рішення на офіційному сайті міської ради.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI інформація, передбачена частиною першою цієї статті, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформація про нормативно-правові засади діяльності; підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Рішення сорокової сесії Малинської міської ради VII скликання "Про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік в м. Малині" від 15 липня 2017 року №105 було у встановленому порядку опубліковано на офіційному веб-сайті Малинської міської ради за наступним посиланням: http://malyn-rada.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/rishennya-40-sesiyi.rar
При цьому, у відповідності до положень Закону №280/97-ВР та Закону №2939-VI, рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оприлюднені на веб-сайті такого органу за його наявності.
Що стосується доводів позивача в частині протиправності нарахування податкових зобов'язань на об'єкт оподаткування, який було знищено, колегія суддів враховує таке.
Так, 09 липня 2016 року представник ОСОБА_1 - адвокат Угрінчук Едуард Романович, звертався до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області із заявою про порушення кримінального провадження за фактом крадіжки належного ОСОБА_1 на праві власності майна та фактичної руйнації внаслідок демонтажу та викрадення конструктивних елементів залізобетонної будівлі телятника по АДРЕСА_1 .
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями: талону-повідомлення про прийняття заяви №516 від 09 листопада 2016 року (а.с. 17), заяви ОСОБА_1 до Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 17 листопада 2016 року (а.с. 19), заяви ОСОБА_1 про залучення до провадження в якості потерпілого від 17 листопада 2016 року (а.с.20), постанови про залучення представника потерпілого від 17 листопада 2016 року (а.с.21) та витягу з кримінального провадження №12016060080000789 від 23 листопада 2017 року (а.с.18).
При цьому, згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126964935 від червня 2018 року, об'єкт оподаткування до 01 червня 2018 року на праві приватної власності належав фізичній особі ОСОБА_1 (а.с.14-15).
Відомості про припинення права власності на права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю телятника, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , були внесені лише 01 червня 2018 року, а тому доводи позивача про відсутність вказаного об'єкту оподаткування з листопада 2016 року не заслуговують на увагу.
Водночас, слід погодитися з доводами позивача, що податкове зобов'язання було протиправно нараховано за весь 2018 рік, так як об'єкт оподаткування перебував у власності позивача лише п'ять місяців. Про факт внесення відомостей про припинення права власності було відомо контролюючому органу на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області форми від 13 березня 2019 року №0008158-5113-0625 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості" за період червень 2018 року - грудень 2018 року на суму 7 567,64 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень шістдесят чотири копійки).
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.