Справа № 142/459/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Щерба Н.Л.
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
13 листопада 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка Олександра Валерійовича на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2019 року (смт. Піщанка) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка Олександра Валерійовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка О. В., в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року, винесену відносно нього інспектором Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнком О. В . за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнко Олександра Валерійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року, яку він отримав простим поштовим відправленням 17 травня 2019 року, його притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України - на автодорозі М-12 Кропивницький-Тернопіль-Стрий керував транспортним засобом з напівпричепом JANMIL NW1S, з державним номером знаком НОМЕР_2 , з відсутніми передбаченими конструкцією бризковиками. Позивач вважає, що він він притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно, а постанова серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки відповідно пп. є п. 31.4.7 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики. Проте на належному йому напівпричепі JANMIL NW1S, з державним номером знаком НОМЕР_2 , який експлуатується разом з тягачем Scania Р114GA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , наявність бризковиків не передбачена конструктивно через встановлений протипідкатний брус. Позивач вказує, що поліцейський розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, за відсутності доказів його вини, з порушенням його прав, упереджено, оскільки до уваги не були взяті його пояснення, обставини справи не були досліджені в сукупності, а тому оскаржувана постанова підлагає скасуванню.
Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 01.10.2019 року позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка Олександра Валерійовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року, винесена відносно ОСОБА_1 інспектором УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом полції Гордієнком О. В . за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду від 01.10.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції у рішенні зазначив, що текст повістки про виклик до суду був направлений позивачу за відомою суду електронною адресою у відповідності до ст. 286 КАС України. При цьому, відповідно до пункту 1 Розділу XI положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 у відповідній редакції з 22.12.2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Таким чином, ігнорування судом першої інстанції порядку направлення процесуальних документів сторонам процесу спричинило порушення чинних процесуальних норм, що виявилося у позбавлення відповідача права скористатися процесуальними правами передбаченими ст. 47, 162 268 КАС України, що мало прямий наслідок прийняття оскаржуваного рішення з порушенням чинного законодавства.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
Позивач не надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, інших заяв чи клопотань суду теж не надав.
Відповідач в апеляційній скарзі заявив клопотання про залучення Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП в якості третьої особи на стороні відповідача, оскільки на думку Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка Олександра Валерійовича рішення у справі відповідно до ст.49 КАС України впливає на його права, свободи, інтереси або обов'язки.
Колегія суддів, дослідивши заявлене стороною клопотання прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню оскільки є не обґрунтованим. Колегія суддів не вбачає необхідності в притягненні третьої особи до справи на стадії апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1102526 від 27 квітня 2019 року, винесеної інспектором УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом поліції Гордієнком О. В., ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що 27 квітня 2019 року, 0 00 годин 38 хвилин, на автомобільній дорозі М-12 "Кропивницький-Тернопіль-Стрий" 702 км, він керував транспортним засобом, назву якого з постанови встановити неможливо, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з напівпричіпом JANMIL NW1S, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , з відсутніми передбаченими конструкцією бризковиками, чим порушив п. 31.4.7. е Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив підпункту «е» пункту 3.4.7 ПДР України , що виключає в його діях об'єктивну сторону правопорушення та відповідно наявність складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року, винесена відносно ОСОБА_1 інспектором УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом поліції Гордієнком О. В. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного о стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, без додержання законності, а відтак підлягає скасуванню.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи оцінку спірними правовідносинам зазначає наступне.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини перша, друга і третя статті 122.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною четвертою статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право без складення відповідного протоколу виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
Надаючи правову оцінку доводам апелянта щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує наступне
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно підпункту «е» пункту 3.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, яка, окрім іншого, встановлює відповідальність керування водієм транспортним засобом з напівпричепом з відсутніми передбаченими конструкцією бризковиками, що відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання відповідача, позивач здійснював керування транспортним засобом за відсутності бризковиків, який передбачений конструкцією, чим порушив пункт 31.4.7 ПДР.
Відповідно до пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно пункту 1.7 «Пристрої перешкоджання викиданню з-під пневматичних коліс твердих предметів, бруду» Додатку 1 до Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710 (далі - Вимоги № 710) бризковики, грязезахисні фартухи у передбачених виробником або документами з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання-5 випадках мають відповідати вимогам пункту 6.8.13 ДСТУ 3649:2010. У випадку здвоєних шин ширина бризговиків має бути не меншою ніж відстань між крайніми зовнішніми точками цих шин.
Згідно пункту 4 Додатку 1 до Вимог № 710 захисні пристрої мають відповідати вимогам ПДР, пункту 6.8.12 ДСТУ 3649:2010, вимогам документів з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання. Захисні пристрої мають бути без вигинів з відхилом від прямолінійності більше як 50 мм внаслідок пошкоджень, тріщин, розривів, без додатково встановлених деталей (для підвищення несівної здатності), закріплені відповідно до вимог виробника.
Згідно пунктів 6.8.1, 6.8.13, 6.8.12 ДСТУ 3649:2010 автомобілі та автобуси мають бути обладнані дзеркалами заднього виду, стеклами, бамперами, звуковим сигналом, сонцезахисними (протизасліпними) козирками (шторами) згідно з конструкцією.
КТЗ (колісні транспортні засоби) мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.
На КТЗ категорій N2, N3, О3, О4 мають бути задній та бокові захисні пристрої, якщо їх передбачено конструкцією. На КТЗ, категорій N2, N3, О3, О4 випуску після 2002 р., обов'язково має бути задній захисний пристрій, або елементи конструкції, які виконують його функцію.
Відповідно до Класифікації колісних транспортних засобів (додаток до Єдиних загальних вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166) до категорії N2 належать колісний засіб максимальною масою більш як 3,5 тонни, але не більш як 12 тонн, до категорії N3 належить колісний засіб максимальною масою більш як 12 тонн, до категорії О належать причепи (напівпричепи).
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно підпункту «е» пункту 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики .
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 280 КУпАП обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтями 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Колегія суддів зазначає, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.
В оскаржуваній постанові також відсутні посилання на докази, які б безспірно підтверджували вищезазначені обставини, тобто, посвідчували об'єктивну сторону адміністративного правопорушення. Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт порушення позивачем вимог п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України.
Колегія суддів погоджується, що в даному випадку належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не надано. Відеозапис події та відеозапис процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні. Варто звернути увагу на те, що грубе порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та недотримання його гарантованих прав, є самостійною підставою для скасування спірної постанови та задоволення позову.
Суть судового контролю під час розгляду справи полягає в тому, щоб оцінити підставність винесення спірної постанови саме на момент її винесення. Суд не повинен перебирати на себе не властиві функції і фактично здійснювати розслідування або ж дослідження доказів, які не були зібрані та не могли бути враховані відповідачем до моменту винесення постанови.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та не надано до суду доказів в підтвердження правомірності свого рішення.
Таким чином, оскільки інспектором патрульної служби не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не надано до суду жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд наділений повноваженнями, щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, що й слід застосувати до даних вимог, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів вважає вірним висновок суду про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови та, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, закриття провадження у справі, та відповідно, і наявності підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив підпункту «е» пункту 3.4.7 ПДР України , що виключає в його діях об'єктивну сторону правопорушення та відповідно наявність складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1102526 від 27 квітня 2019 року, винесена відносно ОСОБА_1 інспектором УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом полції Гордієнком О. В . за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, без додержання законності, а відтак підлягає скасуванню.
Аналізуючи вище викладені обставини у справі, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Гордієнка Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.