Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 листопада 2019 р. Справа№200/12178/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 )
до Соледарської міської ради (код ЄДРПОУ 04052873, 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Паркова, 3-А)
про визнання протиправним та нечинним рішення від 29 серпня 2019 року № 7/46-1066 в частині, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Соледарської міської ради про визнання протиправним і нечинним рішення 46 сесії Соледарської міської ради 7 скликання № 7/46-1066 від 29 серпня 2019 року в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади, у формі неприйняття рішення по пункту 1.13. (питання надання дозволу) та виключення пункту 1.13. з цього рішення, зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади.
Ухвалою від 17 жовтня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/12178/19-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідчену копію рішення від 29 серпня 2019 року № 7/46-1066.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивач у позовній заяві зазначив, що 21 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача у порядку статті 118 ЗК України із заявою від 21 червня 2019 року № 2388/18-26 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу с/г призначення Васюківського старостинського округу № 3 комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) у власність. До заяви відповідно до вимог частини 6 статті 118 Земельного кодексу України позивач долучив графічний матеріал - викопіювання з Публічної кадастрової карти із зображенням частини території колишньої Васюківської сілсьької ради із зазначенням місця розташування земельної ділянки, а також копію паспорта та ідентифікаційного коду. Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності відповідача, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2019 року № П-6313/0-112/0/37-19. 29 серпня 2019 року відповідачем за результатами розгляду заяви ухвалено вищевказане рішення, яким дозвіл позивачу не надано у зв'язку із запереченням в.о. старости Васюківського старостинського округу № 3 Мороза Ю.В., які базуються на бажанні жителів громади створити на земельній ділянці громадські пасовища. Таким чином, рішення відповідача є протиправним, суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а тому порушує законні права та інтереси позивача щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки.
Відповідач надав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовної заяви та просив су відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги поданих заперечень відповідач посилався на те, що 21 червня 2019 року позивач звернулась до Соледарської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення Васюківського старостинського округу № 3 комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади. За результатами розгляду заяви позивача відділом земельних ресурсів Соледарської міської ради підготовлено та винесено на розгляд проект рішення міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Враховуючи численні звернення мешканців Васюківського старостинського округу № 3 та заперечення виконуючого обов'язки старости Васюківського старостинського округу № 3 Мороза Ю.М., щодо відкладення розгляду заяви позивача доки не сформуються території громадських пасовищ та сіножатей на території Васюківського старостинського округу № 3 задля задоволення громадських потреб мешканців сіл, 29 серпня 2019 року Соледарською міською радою було прийняте рішення № 7/46-1066 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за виключенням пунктів 1.12 та 1.13, які стосуються надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в яких розглядаються заяви позивача та ОСОБА_2 . Крім того, відповідач зазначає, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Тому у позивача не виникло підстав для звернення до суду за захистом порушеного, невизнаного права. Відсутність порушеного права позивача робить неможливим його захист.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданого 30 грудня 1996 року, РНОКПП НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Соледарської міської об'єднаної територіальної громади (колишня Васюківська сільська рада) Бахмутського району Донецької області (за межами населених пунктів).
18 січня 2019 року за вихідним № П-6313/0-112/0/37-19 за результатами розгляду клопотання позивача Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області надало відповідь, в якій зазначило, що відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. На підставі вищевикладеного, для вирішення порушеного питання у клопотанні пропоноване позивачу звернутися до Соледарської міської об'єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
21 червня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення Васюківського старостинського округу № 3 комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади.
Як зазначає відповідач у відзиві та не заперечується позивачем по справі, що за результатами розгляду заяви позивача відділом земельних ресурсів Соледарської міської ради підготовлено та винесено на розгляд проект рішення міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Враховуючи заперечення виконуючого обов'язки старости Васюківського старостинського округу № 3 Мороза Ю.М., яке надійшло до відповідача 9 серпня 2019 року та зареєстровано за № 3191/18-26, щодо відкладення розгляду заяви позивача доки не сформуються території громадських пасовищ та сіножатей на території Васюківського старостинського округу № 3 задля задоволення громадських потреб мешканців сіл, відповідачем 29 серпня 2019 року було прийняте рішення № 7/46-1066 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за виключенням пунктів 1.12 та 1.13, які стосувалися надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в яких розглядаються заяви позивача та ОСОБА_2
22 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо можливості отримання у власність земельної ділянки за межами населених пунктів колишньої Васюківської сільської ради, яке було зареєстровано за вхідним № П-67-18-25.
Відповідач, розглянувши звернення позивача від 22 липня 2019 року надав відповідь, в якій зазначив, що до Соледарської міської ради позивачем була подана заява від 21 червня 2019 року з додаванням викопіювання місця розташування відповідної земельної ділянки щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Соледарської міської об'єднаної територіальної громади за межами населених пунктів колишньої Васюківської сільської ради. Поданий пакет документів було розглянуто Соледарською міською радою та підготовлено і винесено на розгляд сесії міської ради проект рішення «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». За результатами розгляду даного проекту рішення пункт 1.12 було виключено у зв'язку із запереченням виконуючого обов'язки старости Васюківського старосинського округу № 5 Мороза ІО.В., які базуються на бажанні жителів громади створити па визначеній земельній ділянці - громадські пасовища.
Крім того, суд встановив, що 6 вересня 2019 року позивач звернулась з письмовим повідомленням до відповідача (вхідний № 3567/18-26) про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу Соледарської міської ради.
Відповідач розглянув письмове повідомлення позивача та листом від 7 жовтня 2019 року за № 2886/18-19 повідомив про необхідність додати договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачено абзацом 3 пункту 7 статті 118 та частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України.
Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частини 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.
Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до визначених повноважень, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до статті 123 ЗК України передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 122 ЗК України результатом розгляду клопотання мало б бути рішення про надання або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що заява позивача від 21 червня 2019 року розглянута відповідачем в порядку, визначеному Земельним кодексом України, а тому суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, так як не прийнятого жодного з передбачених законодавством рішень у відведений законодавством строк.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач просить скасувати рішення відповідача від 29 серпня 2019 року № 7/46-1066, проте дане рішення не стосується позивача взагалі. Суд зазначає, що рішення відповідача від 29 серпня 2019 року № 7/46-1066 стосується інших одинадцять заявників, яким було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Серед зазначених заявників позивача не зазначено, крім того, даним рішенням і не відмовлено позивачу у надані дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Як вже суд зазначив вище, що відповідачем не було прийнято жодного з передбачених законодавством рішень у відведений законодавством строк, тому позовна вимога позивача в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, надання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційним повноваженням відповідного органу місцевого самоврядування. У такому випадку, суд може лише зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. А також з урахуванням того, що відповідачем не було прийнято жодного рішення за результатам розгляду заяви позивача від 21 червня 2019 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21 червня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади та прийняти відповідне вмотивоване рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до квитанції від 14 жовтня 2019 року № 25697735.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 )
до Соледарської міської ради (код ЄДРПОУ 04052873, 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Паркова, 3-А) про визнання протиправним та нечинним рішення від 29 серпня 2019 року № 7/46-1066 в частині, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Соледарську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 червня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об'єднаної територіальної громади та прийняти відповідне вмотивоване рішення, з урахуванням правової позиції суду, наданої у цьому рішенні.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Соледарської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700 грн.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 13 листопада 2019 року. Повне судове рішення складено 13 листопада 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар