Справа № 574/41/19 Провадження №2-о/574/27/2019
02 жовтня 2019 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцана В.М.
з участю секретаря судових засідань Кошелєвої Н.В.
в присутності заявника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи Колесник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Буринський районний сектор Управління Державної міграційної служби в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, уточнивши в подальшому яку зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сніжки Буринського району Сумської області. На протязі 1986-1997 років він постійно проживав в с. Павлівка Білопільського району Сумської області, а з 2000 року проживає в с. Романчуки Буринського району Сумської області. За межі України не виїжджав. Свого часу він втратив паспорт радянського зразка і своєчасно не оформив паспорт громадянина України. Коли звернувся до Буринського районного сектору УДМС України в Сумській області із заявою для отримання паспорта, йому повідомили про необхідність надання рішення суду про встановлення факту проживання на території України. Просив встановити факт, що він станом на 24.08.1991 року, постійно проживав на території України.
Ухвалою Буринського районного суду від 23.04.2019 року замінено первісну заінтересовану особу Буринський районний сектор Управління Державної міграційної служби в Сумській області на належну - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в заяві, доповнивши, що в 1986 році переїхав проживати в с. Павлівка де проживав до 1997 року. В цей період працював в колгоспі фуражиром. Паспорт громадянина СРСР був у нього викрадений. 2000 році був засуджений на території України, а після відбування покарання став жити у своєї сестри ОСОБА_2 в с. Романчуки Буринського району, де проживає до теперішнього часу.
Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби в Сумській області Колесник А.В. заяву не визнала, але після отримання та дослідження судом додаткових доказів не заперечувала в задоволенні вимог ОСОБА_1 Пояснила, що останній звернувся до них із заявою на отримання паспорта громадянина України. Йому було роз'яснено, які документи він повинен надати на отримання паспорта, серед яких необхідним є і рішення суду щодо встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.
Свідок ОСОБА_2 підтвердила, що заявник є її рідним братом. На протязі 1986-1997 років він жив в с. Павлівка Білопільського району. У кінці 1988 року в нього народилося двоє синів, відносно яких він був позбавлений батьківських прав. Після 1997 року він продовжував жити в Павлівка, однак вже без реєстрації. У 2000 році був засуджений судом, а коли відбув покарання, вона забрала його до себе в село, де він зараз і проживає. Останній немає паспорта, у зв'язку з чим не спроможний належними чином реалізовувати свої права.
Вислухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи та покази свідка, дослідивши обставини справи, представлені докази і давши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сніжки Буринського району Сумської області, що вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126,133,135 СК України. Мати - ОСОБА_3 , українка, відомості про батька записані за заявою матері (а.с.4).
З довідки Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області №545 від 18.06.2019 року видно, що ОСОБА_1 в період з 16.04.1986 року по 10.08.1997 року проживав в с. Павлівка Білопільського району Сумської області, будучи зареєстрованим по АДРЕСА_1 .
Вказана довідка видана на підставі відомостей погосподарського обліку, що підтверджується листом Павлівського старостату Білопільської міської ради від 17.09.2019 року №414 (а.с.10,11,68,69).
З довідок Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області від 01.02.2017 року №18 та №114 від 27.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2000 року проживає в с. Романчуки Буринського району Сумської області без реєстрації (а.с.5,31).
При цьому, в архівній картотеці Буринського РС УДМС України в Сумській області мається заява ОСОБА_1 на отримання паспорта громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_1 від 14.03.1979 року (а.с.54,63).
З вироку Буринського районного суду Сумської області від 5.01.2000 року видно, що ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі (а.с.32-41).
У вступній частині вироку є відомості про засудженого, з яких вбачається, що останній мешкає в с. Павлівка Білопільського району Сумської області, працює АПТ «Обрій» Білопільського району.
За інформацією архівного відділу Білопільської РДА відомостей про роботу ОСОБА_1 в КСП «Обрій» за 1993-1997 року не виявлено (а.с.52).
Між тим, архівною довідкою КУ «Білопільський районний трудовий архів» підтверджено, що згідно обліку розрахунків з оплати праці по колгоспу «Радянська Україна» за 1985-1992 роки, є данні про вихододні ОСОБА_1 в листопаді та грудні 1985 року (а.с.64).
В лютому 2018 році ОСОБА_1 звернувся до Буринського районного сектору УДМС України в Сумській області для отримання паспорту громадянина України.
Листом від 06.02.2018 року заявнику надано відповідь про необхідність надання, в тому числі, судового рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року (а.с.8).
Відповідно до п.1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015 р. №302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Підстави та порядок набуття громадянства України регулюються нормами Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ (далі - Закон № 2235-ІІІ).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 22.08.2018 року при розгляді справи №363/214/17-ц сформував правову позицію, що встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Тлумачення статті 256 ЦПК України (яка за своїм змістом відповідає ст.315 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення до суду заявника) перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.
Враховуючи вказану правову позицію суд вважає, що перелік юридичних фактів передбачених ст.315 ЦПК України, які підлягають встановленою в судовому порядку, не є вичерпним.
При цьому ч.2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тобто не виключається можливість встановлення в судовому порядку факту проживання на території України.
Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, згідно яких громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Особи, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, а особи, зазначені у п. 2 - з 13 листопада 1991 року.
Указом Президента України № 215/2001 від 27 березня 2001 року, в редакції Указу Президента України №588/2006 від 27 червня 2006 року, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень. Цей Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Зазначений Порядок передбачає особливий порядок вирішення питань громадянства, визначає компетентні органи, які наділені повноваженнями щодо вирішення питань пов'язаних з громадянством, визначає документи, що подаються для встановлення належності до громадянства України, серед яких визначено рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Отже, у даному випадку юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності зазначеним вище Законом України (13 листопада 1991 року), який дає право відповідним органам вирішувати питання про надання громадянства України.
При цьому, вказаний факт має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє йому реалізувати останньому свої права як громадянина України.
Таким чином, оцінюючи вищенаведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що станом на 24.08.1991 року ОСОБА_1 постійно проживав на території України, у зв'язку з чим його заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 293,315,317,354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.
Встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання АДРЕСА_2 ), станом на 24 серпня 1991 року, постійно проживав на території України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:
Повний текст рішення виготовлений 08.10.2019 року.