Справа № 574/534/19
Провадження №2/574/365/2019
08 листопада 2019 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 . Після смерті останньої спадщину прийняла її сестра ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем другої черги за законом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом і отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Разом з тим, оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 , в нотаріальній конторі він не може, оскільки вище зазначений сертифікат був виданий вже після смерті спадкодавця. Просив визнати за ним право на цю земельну частку (пай) розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.
Представник відповідача Буринської міської ради про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позовну заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.
Представник третьої особи Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка мешкала в с.Успенка, Буринського району, Сумської області, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Успенське» розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ НОМЕР_2 020126, яку прийняла сестра останньої ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.530, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем другої черги за законом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані обставини підтверджуються копією сертифікату на право на земельну частку (пай), копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , довідкою Успенської сільської ради, копією рішення Буринського районного суду, листами відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю), інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.6-11,16-18,37-39).
Після смерті ОСОБА_3 також відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло в тому числі, право на вище згадану земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 , яку прийняв ОСОБА_1 - позивач по справі фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.534, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем за заповітом і на частину спадкового майна отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією паспорта позивача, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , довідкою Успенського старостинського округу, копією заповіту, копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом та копією спадкової справи (а.с.4-5,11-15,47-51).
Разом з тим, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на згадану земельну частку (пай), оскільки вище зазначений сертифікат виданий 02.04.1996 року, тобто після смерті ОСОБА_2 , що також вбачається з роз'яснення приватного нотаріуса Головенської Л.В. за №460/01-16 від 10.04.2019 року (а.с.22).
Однак право ОСОБА_2 на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.
Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3 №000003, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству «ім.Леніна» 11.07.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий вже після смерті, що підтверджується копією державного акту на право колективної власності на землю та доданим до нього списком громадян, членів сільськогосподарських підприємств, в тому числі пенсіонерів (а.с.19-21).
Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.530,534,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Успенка, Буринського району, Сумської області ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Успенське» та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 02.04.1996 року за №448.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: