Справа №359/734/19
Провадження №1-кп/359/244/2019
28 жовтня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю потерпілого ОСОБА_4 ,
за участю захисника ОСОБА_5
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борисполя, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: вироком Бориспільського міськрайонного суду від 4 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 роки, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 незаконно заволодів чужим транспортним засобом за таких обставин.
7 грудня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин в м. Борисполі по вул. Запорізькій обвинувачений побачив автомобіль марки «AUDI 80», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 . Обвинувачений підійшов до транспортного засобу та побачив, що двигун був заведений, а в салоні автомобіля нікого не було. У ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи цей злочинний умисел, обвинувачений переконався у тому, що за ним ніхто не спостерігав, відчинив водійські дверцята, сів за кермо автомобіля та поїхав з місця вчинення злочину.
28 жовтня 2019 року ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 уклали угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним (а.с.41-43).
За умовами цієї угоди сторони визнали доведеним обвинувачення з таким змістом: 7 грудня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин в м. Борисполі по вул. Запорізькій ОСОБА_6 побачив автомобіль марки «AUDI 80», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 . Обвинувачений підійшов до транспортного засобу та побачив, що двигун був заведений, а в салоні автомобіля нікого не було. У ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом. Реалізуючи цей злочинний умисел, обвинувачений переконався у тому, що за ним ніхто не спостерігав, відчинив водійські дверцята, сів за кермо автомобіля та поїхав з місця вчинення злочину.
Сторони визнали правильною кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Обвинувачений виявив щире каяття та активно сприяв розкриттю злочину. Він попросив вибачення у ОСОБА_4 та передав йому грошові кошти в розмірі 6000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Потерпілий вибачив ОСОБА_6 , склав письмову розписку про отримання ним грошових коштів та визнав матеріальну та моральну шкоду відшкодованою в повному обсязі. У такий спосіб вони примирились між собою.
Сторони узгодили, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Відповідно до ч.5 ст.474 КПК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1. що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального право-порушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2. наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3. характер кожного обвинувачення;
4. вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Згідно з ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо:
1. умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2. умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3. умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4. існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5. очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6. відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Встановлено, що ОСОБА_6 повністю зрозумілий зміст пред'явленого обвинувачення, а також покарання, яке буде йому призначено. Він не оспорює достовірність жодної обставини, викладеної в обвинувальному акті, та не бажає проведення судового розгляду, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо інкримінованого злочину. ОСОБА_6 зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Крім того, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України. Таке кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості. Ця обставина свідчить про відсутність жодних обмежень для укладення угоди про примирення. На запитання головуючого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 повідомили про те, що укладення вказаної угоди було добровільним. Її умови не суперечать інтересам суспільства, а також не порушують права, свободи та інтереси інших осіб.
З огляду на це суд вважає допустимим затвердити угоду про примирення, укладену 28 жовтня 2019 року між потерпілим, ОСОБА_6 та його захисником ОСОБА_5 , а також призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в обумовленому розмірі.
Крім того, з ОСОБА_6 в дохід держави слід стягнути витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 1001 гривні. Арешт автомобіля марки «AUDI 80», номерний знак « НОМЕР_1 », накладений на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 12 грудня 2018 року, належить скасувати.
Керуючись ч.1 ст.369, ст.370, ч.1-ч.2 ст.371, ст.373-376, 475 КПК України, суд
присудив:
Угоду про примирення, укладену 28 жовтня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником ОСОБА_5 , затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, який перерахувати на рахунок з такими реквізитами: одержувач - Борисп.УК/Бориспіль/21081100; код ЄДРПОУ - 38007070; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; код класифікації доходів - 21081100; рахунок одержувача - UA888999980000031114106010004.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 1001 гривні.
Скасувати арешт автомобіля марки «AUDI 80», номерний знак « НОМЕР_1 », накладений на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 12 грудня 2018 року.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1