КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5115/19
Провадження № 2/552/1613/19
07.11.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді-Турченко Т.В.
При секретарі-Силка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Позика» про визнання договору недійсним, зобов'язання повернути кошти, -
13.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ТОВ «Фінансовий дім «Позика» про визнання договору недійсним, зобов'язання повернути кошти. Позов обґрунтовуючи тим, що 15.06.2018 року між ним та відповідачем укладено договір № 004309, за умовами якого він сплатив 30838 грн. гарантійного внеску, але відповідачем умови договору виконані не були. Вважає, що при укладенні договору відповідач ввів його в оману. Вказував, що звертався до відповідача з проханням про повернення коштів, але відповідач відмовився повернути йому гроші. В своїй позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним договір, що укладений між ТОВ «Фінансовий дім «Позика», та ним від 15.06.2018 року № 004309 та зобов'язати відповідача повернути йому грошові кошти в розмірі 30838 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.09.2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, заперечень проти позову не подавав.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились, з ухваленням заочного рішення.
Під час розгляду справи клопотання від сторін не надходили.
Судом встановлено, що 15.06. 2018 року між сторонами укладений договір № 004309, додатком № 1 якого є Регламент спільної діяльності, а Додатком № 2 визначено розмір позики (внеску) 130000 грн., гарантійного платежу 14300 грн., щомісячного платежу 1353,33 грн.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище договору предметом та метою даного Договору є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України.
Згідно п. 2.4 Договору до обов'язків Управителя (ТОВ «Фінансовий дім «Позика») належить серед іншого, формування простого товариства; організовувати та проводити заходи (збори) по визначенню сторони (партнера), якому надається позика згідно Регламенту; надати позику, розмір якої визначено в Додатку № 2 до цього Договору та забезпечити передачу у власність позики Партнеру згідно Регламенту.
Партнер зобов'язаний, серед іншого, одноразово сплатити платіж, який є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних з передачею у власність позики, розмір яких складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору; одноразово сплатити гарантійний платіж, який підлягає сплаті в момент підписання цього Договору, і є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних зі створенням та функціонуванням простого товариства, розмір якого складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору. (п.2.5 ст. 2 договору)
Згідно п 2.1 Регламенту спільної діяльності, що є додатками № 1 до договору № 004309, позика - це сума грошових коштів, що передається відповідно до умов цього Регламенту на користь Партнера (позивача), якому надіслано лист-повідомлення на отримання позики, з урахуванням усіх необхідних податків і зазначається у Додатку № 2 до Договору. Розмір позики дорівнює розміру внеску Партнера.
Згідно п. 4.1, п. 4.5 Регламенту, кожного місяця Управитель організовує проведення заходів (зборів) з метою визначення Партнера, якому надається позика. Про дату, місце і час проведення зборів Управитель повідомляє Партнера письмовою поштою. Дані збори відбуваються відкрито для всіх Партнерів простого Товариства. Позика буде надана тим Партнерам, які матимуть найбільшу кількість внесених (сплачених) платежів. Якщо кількість платежів співпадатиме у двох і більше Партнерів, то перевагу матиме той Партнер, який раніше уклав Договір. Якщо дата укладення Договору співпадає, то перевагу має той Партнер, внесок якого більший. Якщо дата укладення Договору та розмір сплаченого внеску співпадає, то питання надання позики вирішується на зборах простого Товариства. Рішення приймається простою більшістю голосів, шляхом прямого голосування, присутніх на зборах Партнерів.
Позивачем сплачено на користь ТОВ «Фінансовий дім «Позика» на загальну суму 30838 грн.
Позивач не отримавши позики у розмірі 13000 грн., неодноразово звертався на адресу відповідача щодо повернення сплачених коштів, проте йому було відмовлено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не є фінансовою установою, не надає фінансові послуги та, як наслідок, будь-якої ліцензії для залучення фінансових активів не має, а тому поширена в рекламних оголошеннях інформація щодо надання грошових позик, є неправдивою.
Оскільки реклама стимулює зацікавленість споживачів до купівлі товарів чи отримання послуг, повідомлення в рекламі неповних відомостей внаслідок замовчування окремих фактів що можуть вплинути на наміри споживачів щодо отримання (придбання) послуг, товарів, тому ставить відповідача у більш вигідне становище та надає йому переваги у конкуренції. Такими діями ТОВ «Фінансовий дім «Позика» посилює свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення інформації, що вводить в оману.
Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зобов'язано ТОВ «Фінансовий дім «Позика» привести поширювану рекламну інформацію у відповідність до вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити територіальне відділення про вчинення відповідних дій з наданням копій макетів рекламної інформації, а в разі припинення розміщення в друкованих засобах масової інформації вищевказаної реклами повідомити, з якого часу поширення відомостей припинено. ані відомості є загальнодоступними та розміщені на Інтернет ресурсі Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( amc.gov.ua.).
Згідно ч. 1ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
За положенням ч. 1ст. 229 Цивільного кодексу України, істотне значення має природа правочину, права та обов'язки сторін, такі властивості і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини,які мають істотне значення:природи правочину,прав та обов'язків сторін,таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Внутрішня воля потерпілого на вчинення правочину відповідає його зовнішньому волевиявленню, однак її формування відбувається не вільно, а під впливом обману з боку інших осіб. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до вчинення правочину, є неодмінною умовою недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.
Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки сторони, повідомлення нею про будь-які обставини, яких насправді нема (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підроблених документів на право власності на продавану річ, на право вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, що можуть перешкодити укладенню правочину. Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним нема.
Відповідно до ст.ст.229, 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.
Крім цього, згідно положення ч.1, п.1 ч. 2ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх ідшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Судом встановлено, що відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Позика» будучи юридичною особою, яка не є фінансовою установою, шляхом поширення рекламної інформації, яка є неповною та такою, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів, уклав з позивачем договори, предметом яких є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики позивачем, як партнером, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору, що укладені між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та позивачем ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року № 004309 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Попри поширення вищезазначеної неправдивої інформації щодо природи надання відповідачем договірних послуг, аналіз спірних договорів, названих відповідачем договорами простого товариства, не містить ознак спільної діяльності для досягнення спільної мети сторін договорів, поділу єдиного процесу діяльності на функціонально пов'язані між собою складові (окремих операцій) та розподілу їх між учасниками, відсутнє управління (самоуправління) діяльністю та настання спільних кінцевих результатів учасників товариства, терміну дії та виконання спірних договорів. При цьому відповідач, не маючи відповідної цивільно-правової дієздатності на надання фінансових послуг, в тому числі з надання позики, оскільки не являється фінансовою установою та не отримував ліцензії на надання фінансових послуг, фактично поширив в рекламних оголошення неправдиву інформацію щодо надання грошових позик, уклавши з позивачем договори простого товариства, умови яких не відповідають положенням цивільного законодавства про спільну діяльність, що є введенням в оману позивача.
Враховуючи недійсність договору як правочину, вчиненого під впливом обману наявні правові підстави для зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_1 отримані за договором грошові кошти в розмірі 30838 грн.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 3842 грн. за дві позовні вимоги (1921 грн. х 2).
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Позика» про визнання договору недійсним, зобов'язання повернути кошти задовольнити.
Визнати недійсним договір № 004309 від 15.06 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Позика» та ОСОБА_1 .
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Позика» повернути ОСОБА_1 отримані за договором грошові кошти в розмірі 30838 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Позика» на користь держави судовий збір в розмірі 3842 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст заочного рішення складений 08.11.2019 року.
Головуючий Турченко Т.В.