КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5944/19
Провадження № 3/552/1757/19
08.11.2019 року суддя Київського районного суду м. Полтави - Шиян В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код не встановлено, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №0017553 від 22.10.2019 року ОСОБА_1 22.10.2019 року по вул. Кондратенка, 2 в м. Полтаві здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі на транспортному засобі DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 без реєстрації як суб'єкта господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Допитаний в суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 22.10.2019 року господарської діяльності з перевезення пасажирів у таксі не здійснював, а віз свою матір на вокзал, а тому просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так за змістом ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
При цьому, згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
В той же час, згідно пункту 24 частини 1 статті 7, частини 9 статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015року перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування.
Крім того, частиною 3 статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
У протоколі про адміністративне правопорушення №0017553 від 22.10.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів у таксі без ліцензії, при цьому висновок про те, що вказана діяльність є господарською не ґрунтується на законі, оскільки не відповідає ознакам виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, який відповідно до положень статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення, не зазначено обставин, за яких 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: відсутня вказівка на конкретних осіб, яким він надавав послуги з перевезення та на отримання ним від них плати за надану послугу, тобто не долучено матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Долучене до матеріалів справи фото, на яких зображено автомобіль із шашечками таксі, не можуть бути доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не містять вказівки щодо показань технічних приладів чи інших засобів, за допомогою яких отримано виклик, не містять даних щодо часу фіксації правопорушення та відомостей про особу, якій надавались послуги та відповідні пояснення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки даних, які б свідчили про надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів у таксі без наявності ліцензії матеріали справи не мітять, факт здійснення господарської діяльності не встановлений, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ч.1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП
Керуючись п. 1 ст. 247 , ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя В.М.Шиян