справа№1.380.2019.005149
08 листопада 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року за період з 12.04.2019 року по 29.07.2019 року в сумі 7882 грн. 56 коп. за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №813/270/18 (№857/1677/19) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №813/270/18 скасовано. Зокрема, стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 35799 (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять ) грн 96 коп. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів. Однак, виплата заборгованості із грошового забезпечення за час вимушеного прогулу на виконання судового рішення здійснена лише 30.07.2019, про що свідчить лист Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 01.08.2019 за №13-08/3883. У зв'язку з цим вважає, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області зобов'язане виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за весь час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року за період з 12.04.2019 року по 29.07.2019 року.
Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтоване тим, що до вказані правовідносини з приводу яких виник адміністративній спір врегульовуються спеціальним законодавством (Положення №114), яке поширює свою дію на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а отже посилання позивача на трудове законодавство є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №813/270/18 (№857/1677/19) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №813/270/18 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1104 о/с від 12.12.2017 "Про звільнення". Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 13.12.2017. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 35799 (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять ) грн 96 коп. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 набрала законної сили 11.04.2019.
18.06.2019 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №813/270/18.
26.06.2019 року виконавчий лист від 18.06.2019 у справі №813/270/18 про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 35799 (тридцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять ) грн 96 коп. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів скеровано позивачем до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.
Листом від 01.08.2019 за №13-08/3883 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повідомило позивача про виконання 30.07.2019 виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №813/270/18 про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області коштів у розмірі 35799,96 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівника.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення № 114), що визначає порядок проходження служби, а також права і обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до яких належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ та яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Згідно з статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною сьомою статті 235 КЗпП України визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП).
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі №6-435цс15, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 23.06.2015 у справі №2а-3138/10/1370.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок.
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід'ємним правом позивача. захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Неправомірна бездіяльність щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу порушує право позивача на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати належні йому кошти із бюджету при відсутності з його боку порушення закону.
Судом встановлено, що право позивача на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу визнано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №813/270/18 (№857/1677/19), яка набрала законної сили 11.04.2019.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Тобто, обов'язок відповідача як роботодавця з приводу виплатити грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у даному випадку виник з дня наступного за днем набрання законної сили постанови суду у справі №813/270/18 (№857/1677/19), а саме - з 12.04.2019 року.
Вищезгадане рішення в частині виплати усіх сум заборгованості при звільненні працівника виконано відповідачем лише 30.07.2019, як про це зазначено в листі Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 01.08.2019 за №13-08/3883 (а.с. 20).
Тому періодом, за який з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області належить стягнути грошове забезпечення за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року є період з 12.04.2019 року (наступний день після набрання законної сили постанови суду у справі №813/270/18 (№857/1677/19)) по 29.07.2019 року (день, що передує розрахунку відповідача з позивачем)
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №813/270/18 (№857/1677/19) встановлено, що згідно довідки про доходи №6 від 28.11.2018, виданої ОСОБА_1 Залізничним РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області у жовтні 2015 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення розмірі 160,20 грн, в т.ч. податок з доходів фізичних осіб - 24,03 грн, у листопаді 2015 року - 496,90 грн, в т.ч. податок з доходів фізичних осіб - 98,54 грн. Загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 30.10.2015 по 06.11.2015 становить 656,90 грн (а.с. 151).
На підставі вказаної довідки колегією суддів відповідно до Порядку №100 обраховано, що середньомісячний заробіток позивача становить 2408,56 грн, середньоденний - 109,48 грн.
З урахуванням даних, відображених у вказаній довідці, загальний розмір заборгованості за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року за період з 12.04.2019 по 29.07.2019 становить 7882,56 грн. (72 робочих днів х 109,48 грн).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку, про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року за період з 12.04.2019 року по 29.07.2019 року в сумі 7882 грн. 56 коп. за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року за період з 12.04.2019 року по 29.07.2019 року в сумі 7882 грн. 56 коп. за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.