справа №1.380.2019.002304
07 листопада 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гайової Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить визнати накази начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1098 від 04.04.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Перемишлянського відділення поліції ВП Золочівського ВП ГУНП» щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції та № 245 о/с від 17.04.2019 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» неправомірними; зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області; зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не було враховано поважні причини відсутності на роботі ОСОБА_1 , а саме перебування на лікуванні, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, ставлення його до служби.
Згідно ухвали від 10.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 30.05.2019.
30.05.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.06.2019, прийнято ухвалу про витребування доказів.
20.06.2019 відкладено підготовче засідання до 09.07.2019, а 09.07.2019 - до 25.07.2019, прийнято ухвалу про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.
19.07.2019 відповідачем на вимогу суду подано витребувані докази, відзиву на позовну заяву не подано.
25.07.2019 згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 17.09.2019.
17.09.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.10.2019.
17.10.2019 позивач подав заяву про відмову від позовної вимоги про поновлення його на роботі на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції ГУНП у Львівській області, а 21.10.2019 позивач відмовився від вказаної заяви та просив задовольнити позов у повному обсязі.
07.11.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 у листопаді 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України, з 01.12.2016 обіймав посаду дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП.
Згідно висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ДОП СППП Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області майором поліції Максимівим В.І. від 29.03.2019, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області, генералом поліції третього рангу Середою ОСОБА_2 , майор поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої він, як працівник поліції зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, ч.ч.1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та ч.ч. 1.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179. Проведеним службовим розслідуванням установлено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області майор поліції Максимів Володимир Іванович 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28 лютого 2019 та 01, 04, 05, 06, 11, 12, 15 березня 2019 року без поважних причин був відсутній на службі, чим допустив прогули та порушив п.1.3 розділу 1 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців, працівників поліції апарату та інших органів і підрозділів ГУНП у Львівській області та порядок компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний) час, у вихідні, святкові, неробочі дні, затвердженого наказом ГУ НП у Львівській області від 10.08.2016 № 1863.
Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 04.04.2019 № 1098 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Перемишлянського відділення поліції ВП Золочівського ВП ГУНП» за грубі систематичні порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.ч.1,3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч. 1,2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та у відповідності до п.4 ст. 40 КЗпП України, до дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Максиміва Володимира Івановича (0063291) застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 17.04.2019 № 245 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 /у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби/ майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП з 17 квітня 2019.
Позивач не погодившись з зазначеними наказами звернувся до суду.
Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, поліцейський під час виконання службових обов'язків повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Професійно виконувати свої службові обов'язки.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до п.2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут) службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно п. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Пунктом 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За змістом ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
До матеріалів справи не долучено доказів надання можливості ОСОБА_1 надати пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного проступку, тобто забезпечення йому права на захист, встановлено ст. 18 Дисциплінарного статуту.
При тому, що згідно пояснень позивача, а також матеріалів службового розслідування позивач неодноразово повідомляв роботодавця про те, що перебуває на лікуванні, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач не спростував покликання позивача на поважні причини відсутності його роботі у зв'язку з необхідністю лікування.
Крім того, відповідач не долучив до матеріалів справи акти про невихід на службу ОСОБА_1 , які були взяті до уваги дисциплінарною комісією.
Отже, обставини наявності факту порушення службової дисципліни позивачем у досліджуваний період не підтверджені при судовому розгляді справи.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Суд вважає, що за вказаних обставин застосування до позивача найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим.
При цьому враховано також, що відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не спростував доводи позивача. Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано як визнання позову.
За наведених обставин, наявні підстави для визнання неправомірними та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1098 від 04.04.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Перемишлянського відділення поліції ВП Золочівського ВП ГУНП» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції та наказу № 245 о/с від 17.04.2019 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Отже, ОСОБА_1 слід поновити на посаді дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995р. № 100 (далі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області від 12.06.2019 № 191 заробітна плата позивача у лютому 2019 становила 8768,41 грн., у березні - 10004,02 грн.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Позивач був звільнений 17.04.2019, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2019 (наступний день після звільнення) по 07.11.2019 (дата винесення рішення) обраховується наступним чином: 469 (середньоденна заробітна плата) * 139 (число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком) = 65191 грн.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач вимог позову не спростував.
Отже, позов слід задоволити повністю. Визнати неправомірними та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1098 від 04.04.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Перемишлянського відділення поліції ВП Золочівського ВП ГУНП» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції та наказ № 245 о/с від 17.04.2019 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 18.04.2019. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2019 по 07.11.2019 в розмірі 65191 (шістдесят п'ять тисяч сто дев'яносто одна) грн.
Відповідно до ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 9386 грн. слід звернути до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1098 від 04.04.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Перемишлянського відділення поліції ВП Золочівського ВП ГУНП» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Визнати неправомірним та скасувати наказ № 245 о/с від 17.04.2019 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 18.04.2019.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2019 по 07.11.2019 в розмірі 65191 (шістдесят п'ять тисяч сто дев'яносто одна) грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції Сектору превенції патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 9386 грн. звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.11.2019 року.
Суддя Крутько О.В.