07 листопада 2019 року м. Житомир
справа № 240/10449/19
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради про застосування заходів реагування,-
встановив:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" (готель "Житомир") за адресою: м.Житомир, м-н Перемоги, буд.6.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової перевірки Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (готель "Житомир") (далі - КП «Регулювання орендних відносин») щодо додержання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з довідкою від 04.10.2019 розгляд справи відкладено на 18.10.2019, у зв"язку із неявкою до суду представника відповідача.
Представник позивача у визначений день та час, 18.10.2019, прибув до суду, проте перед початком судового засідання через канцелярію суду подав клопотання за вх.№24139/19, в якому просить суд розглядати справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у визначений день та час свого повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 16 жовтня 2019 року представник позивача подав до суду заяву за вх.№23868/19 в якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника КП «Регулювання орендних відносин».
Зважаючи на подані представниками сторін клопотання та керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №386 від 27.08.2019 провідним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Вольським Віктором Зіноновичем проведено позапланову перевірку території та приміщень КП «Регулювання орендних відносин» Готель «Житомир» на предмет додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, (а.с.15).
За результатами перевірки складено акт щодо дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №430 від 29.08.2019 (далі - акт перевірки).
Відповідно акта перевірки, в ході її проведення встановлено порушення КП «Регулювання орендних відносин» Готель «Житомир» нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- будівля та приміщення готелю не обладнані системами протипожежного захисту з виведенням сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено підпункт 1.2 та 1,4 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- на дверях що виділяють на поверхах загальний коридор від сходових клітин не встановлені пристрої для само зачинення (порушено підпункт 2.37 п.2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не надані протоколи вогневих випробувань щодо визначення показників пожежної небезпеки на килимове та лінолеумне покриття підлоги, використане на шляхах евакуації в коридорах готелю (повинні бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2.) (порушено підпункт 2.28 пункту 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не проведений замір опору ізоляції і перевірку справності приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено підпункт 1.20 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- килимові доріжки в коридорах готелю, що знаходяться на шляхах евакуації не прикріплені до підлоги (порушено підпункт 2.28 пункту 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- для житлових кімнат та номерів не розроблено та не затверджено керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (порушено пункт 4 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом (порушено підпункт 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціалізованому журналі обліку технічного обслуговування (порушено підпункт 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- в отворі протипожежної перешкоди, яка відокремлює приміщення електрощитової не встановлені протипожежні двері (порушено підпункт 2.3 пункту 2 розділу III та підпункт 1.24 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- приміщення готелю не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (порушено підпункт 3.6 пункту 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 та пункт 1 розділу V наказу МВС від 15.01.2018 №25);
- не забезпечено технічне обслуговування наявних вогнегасників (порушено підпункт 2.2 пункту 2 розділу III та підпункт 3.17 пункту 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 та пункт 5 розділу ІІ наказу МВС від 15.01.2018 №25); );
- в приміщеннях готелю, житлових кімнатах та номерах з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено з порушенням вимог Правил пожежної безпеки в Україні (порушено підпункт 1.6 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- для приміщень готелю, житлових кімнат та номерів не розроблені плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено пункт 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (порушено підпункт 1.18 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж (порушено підпункт 1.8 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- в приміщені підвалу готелю світильник підвішений безпосередньо на струмопровідному проводі (порушено підпункт 1.18 пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- двері виходу на сходову клітину з поверхів не засклено склом, що не дає скалок при руйнуванні (порушено підпункт 2.37 пункту 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- несправні пожежні насоси-підвищувачі мережі внутрішнього протипожежного водопроводу (порушено підпункти 2.2 та 2.3 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417).
Примірник акта перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 29.08.2019 №323 позивач направив на адресу відповідача засобами поштового зв"язку цінним листом з описом вкладення - 29.08.2019 (а.с.30). Однак, зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень відповідач не подавав.
З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить застосувати заходи реагування.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до положень ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Водночас, відносини, пов"язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс цивільного захисту України).
Згідно з п.24 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В силу ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно із Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 №661), Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (а.с.41-46).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, (далі - Правила №1417), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил №1417 передбачено, що для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Правил №1417 на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.
Підпунктом 2.3. пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідно до підпункту 2.28 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2.
Згідно з підпунктом 2.37 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.
Підпунктом 1.6 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 передбачено, що з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Відповідно до підпункту 1.18 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 забороняється: експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).
Згідно з підпунктом 1.20 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
Підпунктом 1.24 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 передбачено, що забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Відповідно до підпункту 1.2 та 1.4 пункту 1 розділу V Правил №1417 визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 розділу V Правил №1417 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам, зокрема: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 розділу V Правил №1417 насосні станції повинні відповідати таким вимогам: у приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією.
Підпунктом 3.6 пункту 3 розділу V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Згідно з підпунктом 3.17 пункту 3 розділу V Правил №1417 технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».
Доказів усунення вказаних порушень відповідачем до суду не подано.
Отже, допущені відповідачем порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, викладені в акті позапланової перевірки №430 від 29.08.2019, залишаються не усуненими.
Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме заборона подальшої експлуатації КП «Регулювання орендних відносин» (готель «Житомир») за адресою: м.Житомир, м-н Перемоги, буд.6, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд звертає увагу сторін, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідачем докази усунення порушень, вказаних в акті перевірки, до суду не подавались, то суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та, як наслідок, їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул.Героїв Пожежних, буд.67-б, м.Житомир, 10006, код ЄДРПОУ 38624322) до Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (майдан Перемоги, буд.6, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 41052668) про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (готель «Житомир») за адресою: м.Житомир, майдан Перемоги, буд.6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 07 листопада 2019 року
Суддя А.В. Горовенко