Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2019 р. Справа №200/12813/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільської міської ради, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, які полягають у невірному нарахуванні позивачеві пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених п.5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із врахуванням Постанови КМУ № 409 від 06 серпня 2014р. «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради перерахувати позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених п.5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із врахуванням неповнолітньої дитини - пасинка, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як члена сім'ї позивача, застосувавши соціальні нормативи користування такими послугами на підставі абз. 4 пп.7 п. 3 Постанови КМУ № 409 від 06 серпня 2014р. «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», з моменту надання (призначення) такої пільги.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Так, за приписами частини 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 зазначеної статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тривалістю порушення з боку відповідача УСЗН його прав на соціальний захист як учасника бойових дій та членів його сім'ї. Разом з тим зазначено, що про реальність незаконних дій УСЗН він дізнався по суті письмових звернень до відповідача та отримання від нього листів у 2018 році лише після правового консультування з фахівцями у галузі права протягом серпня 2019 року. Зазначив, що він необізнаний у законодавстві, у зв'язку із чим не міг раціонально й в правовому полі визначити подібні порушення - не міг знати й передбачити, що власні права порушуються, оскільки вважав, що органи державної влади, які покликані захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, діють добросовісно або можуть ці права порушувати, та не маючи юридичної освіти не володіє навиками по складанню будь-яких заяв, скарг, у т.ч. до органів судової влади.
Крім того зазначено, що доходи позивача не дозволяють в повній мірі оплатити послуги приватного адвоката.
Після пошуків приватного фахівця у галузі права, позивач протягом 2019 року звернувся за юридичною допомогою до Добропільського бюро правової допомоги Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і лише після цього були складені належні процесуальні документи та направлено матеріали до суду.
З приводу наведеного суд зазначає, що як вбачається із позовної заяви та доданих документів, позивачем оскаржується правомірність дій відповідача Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо невірного нарахування позивачеві пільг на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених п.5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з підстав неврахування до членів сім'ї позивача неповнолітньої дитини - пасинка, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з яким він спільно проживає починаючи з 27 серпня 2015 року, а також не врахування обладнання помешкання позивача стаціонарним електропристроєм за відсутності централізованого постачання гарячої води.
При цьому зазначено, що на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі отримувачів пільг Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, як такий, що має статус «Учасника бойових дій» позивач перебуває з 03 листопада 2015 року.
Як вбачається із доданих до позовної заяви письмових звернень позивача, із заявами до УСЗН Добропільської міської ради з приводу надання відповідей щодо недотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг на оплату послуг, а саме надання їх не у повному обсязі, з підстав неврахування всіх членів сім'ї, а також не врахування обладнання помешкання позивача стаціонарним електропристроєм за відсутності централізованого постачання гарячої води, позивач звертався 19 березня 2018 року та повторно 14 травня 2018 року.
Як вбачається з доданих до позову листів відповідача УСЗН Добропільської міської ради, позивачеві були надані відповіді на його звернення, 26 березня 2018 року та 15 травня 2018 року.
Крім того, аналогічні відповіді позивачеві були надані Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації 30 серпня 2018 року, 27 вересня 2018 року, а також виконкомом Добропільської міської ради 02 липня 2018 року, 23 серпня 2018 року, 11 вересня 2018 року.
Таким чином, як вбачається з матеріалів даного позову, позивач про порушене право дізнався, або повинен був дізнатися у період з березня 2018 року по вересень 2018 року.
Разом з тим, до суду із відповідним позовом позивач звернувся 30 жовтня 2019 року (згідно із поштовим штемпелем на конверті).
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, з поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд не вбачає наявності об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, жодних доказів на підтвердження будь-якої з наведених позивачем обставин в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом, суду не представлено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в адміністративній справі №826/281/16 (адміністративне провадження № К/9901/16754/18).
При цьому, суд зазначає, що рішення про продовження процесуальних строків суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі належних обґрунтувань та поданих стороною доказів.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано достатніх доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску ним строку звернення до суду із даним позовом, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати про підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин його пропуску.
Крім того, приписами п. 8 ч.5 ст.160 КАС України закріплено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення зазначених вимог закону, позовна заява з додатками не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
За приписами частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху із наданням позивачеві строку для усунення його недоліків.
Відповідно до ч. 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільської міської ради, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачеві строк в 10 (десять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку, до якої додати докази поважності причин його пропуску.
- нового тексту позовної заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров