Іменем україни
1-6/2009
10 березня 2009 року м. Євпаторія
Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д..Ю., при секретарі ШВЕЦЬ Я.В., за участю державного обвинувача - військового прокурора Євпаторійського гарнізону КРАВЧУКА О.М. , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Євпаторійського гарнізону кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А4276 матроса
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Новоюр'ївка, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, раніше не судимого, неодруженого, на військову службу призваного у травні 2008 року Центрально -Миколаївським РВК міста Миколаєва, який до призову мешкав за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Ольшанське, АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 407 КК України.
Судовим слідством суд
Наказом командира військової частини А4276 від 27 листопада 2008 року № 156 ОСОБА_2 було надано відпустку з часом прибуття до місця служби 17 грудня 2008 року. У призначений час ОСОБА_2 до місця служби не повернувся, та без мети ухилитися від військової служби, проводив час на власний розсуд у селищі Ковалівка, Миколаївської області, та 23 грудня 2008 року прибув до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку і заявив про себе.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав, дав покази, які за змістом відповідають викладеному вище, та пояснив, що командуванням військової частини А4276 йому було надано відпустку за сімейними обставинами з 28 листопада по 17 грудня 2008 року, яку він проводив у батьків, в селищі Ольшанське, Миколаївської області. 16 грудня 2008 року, повертаючись з відпустки на службу він, ОСОБА_2, вирішив навістити бабусю, яка мешкає в селищі Ковалівка, Миколаївської області, та поїхав до неї. 23 грудня 2008 року, усвідомлюючи, що вчинив злочин, він, ОСОБА_2 звернувся до військової служби правопорядку та заявив про себе.
В порядку ст. 299 КПК України суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_2 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.
З досліджених в суді наказу командира військової частини А4276 від 27 листопада 2008 року № 156 та відпускного квитка № 202/7/3 від 28 листопада того ж року вбачається, що ОСОБА_2 28 листопада 2008 року було надано відпустку за сімейними обставинами терміном 20 діб з часом прибуття до місця служби у військову частину А4276 17 грудня 2008 року.
Відповідно протоколу з'явлення із зізнанням, 23 грудня 2008 року, ОСОБА_2 прибув до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку і заявив про себе.
За висновком військово - лікарської комісії ОСОБА_2 здоровий, придатний до військової служби.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2, який 28 листопада 2008 року залишив військову частину А4276 на законній підставі та маючи об'єктивні можливості для повернення до неї у встановлений час, а саме 17 грудня 2008 року, своєчасно до частини не з'явився, і незаконно знаходився поза її межами з 18 по 23 грудня 2008 року, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 407 КК України, як нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу з відпустки тривалістю понад три доби, але не більше місяця.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що ОСОБА_2 як до призову на військову службу так і по службі характеризується виключно позитивно, приймає до уваги суд його з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Наведені обставини суд визнає не лише пом'якшуючими відповідальність ОСОБА_2, а й такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим відповідно до ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 407 КК України, та призначити ОСОБА_2 покарання у виді арешту, передбаченого ст. 60 КК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 407 КК України, на підставі якої, із застосуванням статей 69, 60 того ж Кодексу, призначити йому покарання у виді арешту строком на три місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - нагляд командування військової частини А4276 - скасувати, до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_2 на гауптвахті Кримського територіального управління військової служби правопорядку, або у камері тимчасово затриманих Євпаторійського зонального відділу військової служби правопорядку.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.
На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,
Згідно.
Головуючий у справі Д.Ю.ГАПОНОВ