Справа № 2а-10675/09
Категорія 2.26
«10» березня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Качуріної Л.С.
при секретарі Лемба А.В.
в присутності сторін: позивача - ОСОБА_1
відповідач - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про перерахунок та виплату грошової допомоги, -
12 грудня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про перерахунок та виплату грошової допомоги.
Позивач просив визнати дії посадових осіб Прокуратури Луганської області відносно нарахування їй допомоги у заниженому розмірі незаконними та зобов'язати посадових осіб Прокуратури Луганської області зробити донарахування та виплату грошової допомоги при виході на пенсію з урахуванням роботи в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з липня 2002 року по липень 2008 року тобто за 6 неврахованих років.
В обгрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що в органах прокуратури Луганської області на прокурорсько-слідчих посадах вона працювала з 18.07.1973р. по 21.07.2008р. З 22.07.2008 року її звільнено з органів прокуратури в зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України „Про прокуратуру". До звільнення з органів прокуратури, а саме з 01.08.2002р., їй призначено пенсію за вислугою років, при цьому грошову допомогу, передбачену вище означеною статтею Закону, не виплачували. Після звільнення з роботи вона звернулась до прокурора області з заявою про виплату мені вказаної грошової допомоги за 35 років роботи в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. Наказом від 05.08.2008р. видано їй було виплачено грошову допомогу за 29 років роботи в органах прокуратури, при цьому з нарахованих до виплати 206 235 грн. 53 коп. утримано податок у розмірі 30935 грн. 33 коп.
Оскільки означені дії прокуратури області суперечать вимогам ст. 50-1 Закону України „Про прокуратуру" вона звернулась до прокурора області з заявою про донарахування їй означеної грошової допомоги за 6 неврахованих (липень 2002-2008р.р.) років роботи в органах прокуратури.
25.11.2008р. було отримано від відповідача відповідь, в якій повідомлено, що задовольнити її вимоги не уявляється можливим. Позивач вважає такі дії незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
17 лютого 2009 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимо г. Позивач просила визнати дії Прокуратури Луганської області протиправними та зобов'язати сплатити їй 36 268, 92 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Від нього на адресу суду надійшли заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необгрунтованістю.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2002р призначено пенсію за вислугою років.
Наказом прокурора області від 10.07.2008р. позивачку звільнено з органів прокуратури з 22.07.2008р. в зв'язку з виходом на пенсію.
Наказом в.о. прокурора області Горпенюка А.В. від 05.08.2008р. № 736к позивачці було виплачено грошову допомогу за 29 повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури.
09.10.2008 року позивачка звернулася до Прокурора Луганської області з заявою про донарахування їй грошової допомоги за 6 (липень 2002-2008р.р.) років роботи в органах прокуратури.
25.11.2008 року позивачка отримала від відповідача відповідь, в якій повідомлено, що задовольнити її вимоги не уявляється можливим: „Оскільки.пенсію за вислугою років призначено з 01.08.2002р., а згідно діючого законодавства „вихід на пенсію" означає звільнення з роботи у зв'язку з призначенням пенсії, розрахунок стажу для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги проведено на підставі ст. 50-1 Закону України: "Про прокуратуру" і наданої Вами довідки управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 22-07.2008р. № 2546/02-04/".
Суд вважає таке рішення неправомірним за наступними обставинами.
Згідно з п. 7 ст. 50-І ЗУ «Про прокуратуру» право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників та у зв'язку з обранням їх на виборні посади органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
На момент звільнення за Наказом прокурора області від 10.07.2008р. загальний стаж роботи позивачки складав 35 років на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури.
Відповідно до п. 15 ст. 50-І ЗУ «Про пракуратуру» прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Таким чином позивачці повинно бути сплачена грошова допомога у розмірі 35 місячних заробітків, з яких обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Згідно з наказом № 736к від 05.08.2008 р. ОСОБА_1 було виплачено грошову допомогу за 29 повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури.
Тобто при нарахуванні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні за вислугою років, органами прокуратури не було враховано період праці позивачки з липня 2002 року по липень 2008 року, що порушує норми чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями щодо відмови в донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні за вислугою років за липень 2002 року-липень 2008 року порушив норми діючого законодавства, що призводить до визнання їх дії протиправними та зобов'язання донарахувати та виплатити грошову допомогу при виході на пенсію позивачки з урахуванням роботи в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з липня 2002 року по липень 2008 року
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З квитанцій про сплату судового сбору від 10 грудня 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп., що підлягає відшкодуванню.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області про перерахунок та виплату грошової допомоги задовольнити.
Визнати дії Прокуратури Луганської області щодо відмови у виплаті грошової допомоги при виході на пенсію з урахуванням роботи в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з липня 2002 року по липень 2008 року.
Зобов'язати Прокуратуру Луганської області зробити ОСОБА_1 донарахування та виплату грошової допомоги при виході на пенсію з урахуванням роботи в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з липня 2002 року по липень 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн.40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2009 року.