04 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/1866/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 р. (суддя Турлакова Н.В.) в справі № 160/1866/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , Садівниче товариство «Аист», про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправними дій відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру щодо поширення інформації, що у відомостях Державного земельного кадастру наявна помилка в координатах поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 1221455400:02:002:0601, яка розташована за адресою: Дніпропетровська області, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, а саме помилка в геодезичних вимірах у повідомленні про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою і оцінки земель помилки, допущеної у його відомостях за № 1537942286/1, зобов'язання не поширювати необґрунтовані відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221455400:02:002:0601, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське.
Ухвалою від 06.05.2019 р. про відкриття провадження у справі залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 та садівниче товариство «Аист».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 р. провадження у справі закрито, роз'яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вказує, що позивач у позовній заяві вказує, що поширення відповідачем необґрунтованої інформації порушує право на достовірну інформацію, при цьому в позовній заяві відсутні твердження про порушення права власності позивача. Відповідач є суб'єктом владних повноважень, а дії його структурного підрозділу щодо державної реєстрації земельних ділянок повинні оскаржуватися саме в порядку адміністративного судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір про визнання незаконними дій відділу у Дніпровському районні ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо поширення інформації, що у відомостях Державного земельного кадастру наявна помилка в координатах поворотних точок земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:02:002:0601, яка розташована за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, а саме помилка в геодезичних вимірах у повідомленні про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою і оцінки земель, помилки, допущеної у його відомостях за № 1537942286/1, та зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не обґрунтовані відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:02:002:0601, яка розташована за адресою Дніпропетровська, область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, не поширювати, не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки такий спір спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян), а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 ініційоване декілька судових справ, предметом спору в яких є захист порушеного права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка розташована на території садівничого товариства «Аист», кадастровий номер 1221455400:02:002:0601, яка межує із земельною ділянкою № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_2
Справи розглядались (розглядаються) як в порядку адміністративного, так й цивільного судочинства.
Інформація, дії з поширення якої оскаржуються позивачем в рамках цієї справи, про наявність у відомостях Державного земельного кадастру помилки в координатах поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 1221455400:02:002:0601 (помилка в геодезичних вимірах), зазначена відповідачем у повідомленні про виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у документації із землеустрою оцінки земель помилки, допущеної у його відомостях, за № 1537942286/1.
Судом встановлено, що до Державного земельного кадастру внесено відомості № 1537942286/1 про земельну ділянку площею 0,0680 га для ведення садівництва, розташованої в садовому товаристві «Аист» на території смт. Кіровське Дніпровського району Дніпропетровської області та який присвоєно кадастровий номер 1221455400:02:002:0601, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у 2011 року. Замовником вказаної документації із землеустрою був власник зазначеної земельної ділянки - ОСОБА_3 , розробником документації - ТОВ «Геотранстзем».
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства, також, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Фактично позовні вимоги стосуються поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, у сфері земельних відносин щодо земельної ділянки НОМЕР_1, яка розташована на території садівничого товариства «Аист» із кадастровим номером 1221455400:02:002:0601 та межує з земельною ділянкою № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_2 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що цей спір не має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про закриття провадження у справі та роз'яснено позивачу, що ця справа має розглядатися розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки він спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які перебувають у її та інших осіб користуванні), а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Доводи апелянта, що поширення відповідачем необґрунтованої інформації порушує право позивача на достовірну інформацію, а в позовній заяві відсутні твердження про порушення права власності позивача, судом не приймаються, оскільки інформація щодо наявності помилки у відомостях Державного земельного кадастру має правове значення саме у контексті права власності позивача на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 р. в справі № 160/1866/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 р. в справі № 160/1866/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , Садівниче товариство «Аист», про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 04.11.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.11.2019 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш