про залишення апеляційної скарги без руху
04 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/5267/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 160/5267/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.
Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, а законодавством визначені стислі строки для подачі апеляційної скарги на судові рішення.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою та передачі йому у власність земельної ділянки, що свідчить про подання фізичною особою позову з вимогою немайнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 768,4 грн (0,4*1921=768,4).
Отже, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 768,4 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1152,6 грн (768,4*150%=1152,6).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA268999980000034317206081005
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта:
· ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),
· реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Cудовий збір, за позовом ___________ (ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу), __________ (Дата оскарження справи) по справі_______, Третій апеляційний адміністративний суд.
Крім цього, Крім цього, відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною третьою ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною шостою ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
З наведеного вбачається, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення. У разі звернення до суду через представника - лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Апеляційну скаргу від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підписано головним спеціалістом відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Житною В .В .
До апеляційної скарги додано копію довіреності від 10.05.2019 року, виданої виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на представництво головним спеціалістом відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Житною Вітою Володимирівною інтересів відповідача зі строком дії до 31.12.2019 року.
Проте відповідного документа про підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не надано.
Крім цього, копія вказаної довіреності засвідчена головним спеціалістом відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Житною В.В.
Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.
Отже, право особи чи відповідного підрозділу відповідача на засвідчення копії довіреності повинно бути визначено саме інструкцією з діловодства, а не цією ж довіреністю.
З доданої до апеляційної скарги копії довіреності вбачається, що у ній зазначено право засвідчувати копії цієї довіреності, проте апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів, кому згідно з інструкцією з діловодства Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано право засвідчувати копії документів. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції на цьому етапі позбавлений можливості зробити висновок щодо належності повноважень представника на підписання апеляційної скарги за наданою копією довіреності.
За таких обставин, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без руху до надання апелянтом доказів повноважень представника на засвідчення копій документів, згідно з інструкцією з діловодства Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду:
- оригінал документу про сплату судового збору;
- відповідного документу про підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Єрмоленко Н.С. ;
- докази наявності у головного спеціаліста відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Житної Віти Володимирівни повноважень на засвідчення копій документів, згідно з інструкцією з діловодства Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №160/5267/19 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю. Чумак