01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"14" грудня 2009 р. Справа № 21/291-09
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ТОВ "Хімікл Агро"
до ТОВ "Агрофірма Рояста"
про стягнення 104740,56 грн.
за участю представників:
від позивача: Демченко І.П. (довіреність від 29.10.2009р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»(далі-ТОВ «Хімікл Агро»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста» (далі-ТОВ «Агрофірма Рояста»/відповідач) про стягнення 104 740,56 грн., з яких: 97 670,80 грн. заборгованості за договором №14/04-09, 5 485,62 грн. пені, 802,77 грн. 3% річних та 781,37 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2009р. порушено провадження у справі №21/291-09 та призначено справу до розгляду на 30.11.2009р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2009р. розгляд даної справи відкладався на 14.12.2009р.
10.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 7 067,76 грн., з яких: 5 485,62 грн. пені, 802,77 грн. 3% річних та 781,37 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судові засідання 30.11.2009р. та 14.12.2009р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд та заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.04.2009р. між ТОВ «Хімікл Агро»(далі-постачальник) та ТОВ «Агрофірма Рояста»(далі-покупець) укладено договір поставки продукції №14/04-09 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 2.1, 3.1 та 9.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві в строки, передбачені цим договором продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти цю продукцію, належним чином оформити її прийомку та оплатити за погодженими сторонами цінами.
Загальна вартість продукції становить 203 143,08 грн.
Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника 40% передоплати та 60% вартості до 15.08.2009р.
Початок дії договору з моменту підписання даного договору обома сторонами, припинення -до виконання зобов'язання.
На виконання умов Договору, постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар загальною вартістю 109 060,80 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитком печатки постачальника на накладних №35 від 21.04.2009р. на суму 5 248,80 грн., №27 від 18.05.2009р. на суму 5 377,20 грн., №68 від 03.06.2009р. на суму 63 417,60 грн., №40 від 24.06.2009р. на суму 8 131,20 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.
Факт отримання покупцем товару загальною вартістю 109 060,80 грн. підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей №ЯПО 780774 від 21.04.2009р., №ЯПО 780777, №ЯПО 780780, що підписані представниками відповідача та скріплені відбитком печатки ТОВ «Агрофірма Рояста». Копії зазначених довіреностей містяться в матеріалах справи.
У строки, визначені Договором відповідач розрахувався частково, сплативши передоплату 13.04.2009р. в розмірі 2 090,00 грн., 26.05.2009р. в розмірі 5 300,00 грн. та 03.06.2009р. в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача за зазначений період. Копії банківських виписок містяться в матеріалах справи.
07.09.2009р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони підтверджують, що станом на 07.09.2009р. загальна вартість поставленої продукції становить 109 060,80 грн., покупець оплатив прийняту продукцію в сумі 11 400,00 грн., заборгованість покупця перед постачальником станом на 07.09.2009р. становить 97 600,80 грн.
Пункт 1.1 Договору викладено у наступній редакції: постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві в строки, передбачені цим договором засоби захисту рослин загальною вартістю 109 060,80 грн.
Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору, а також підставою для проведення розрахунків (п. 6 додаткової угоди №1 до Договору).
Втім, решту вартості поставлено продукції покупець сплатив 30.11.2009р. в розмірі 47 670,80 грн. та 07.12.2009р. в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача №241 від 30.11.2009р., №240 від 07.12.2009р. Копії зазначених платіжним доручень містяться в матеріалах справи.
Таким чином, повна сплата відповідачем вартості поставленого згідно Договору товару здійснена 07.12.2009р., що не відповідає строкам сплати, визначених Договором.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки, станом на момент винесення рішення відповідачем погашена сума заборгованості, суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь відповідача 97 670,80 грн. заборгованості в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГК України.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 485,62 грн. пені, нарахованої, у відповідності до п. 3.1 Договору, за період з 16.08.2009р. по 23.11.2009р. на 97 670,80 грн. заборгованості.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльністю, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення термінів перерахування платежів, передбачених п. 3.1 Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.
Враховуючи, що розмір пені, нарахованої позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 230 ГК України, п. 7.2 Договору та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 485,62 грн. пені підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 802,77 грн. 3% річних, нарахованих за період з 16.08.2009р. по 23.11.2009р. на 97 670,80 грн. заборгованості.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 802,77 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 781,37 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. на 97 670,80 грн. заборгованості.
Враховуючи, що розмір інфляційних втрат, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 781,37 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
До того ж, позивач просить суд стягнути з позивача витрати на адвокатські послуги в розмірі 3 000,00 грн.
На підтвердження своїх вимог відповідачем надано суду копії угоди про адвокатські послуги від 15.10.2009р., що укладена між ТОВ «Хімікл Агро»та адвокатом Демченко І.П., посвідчення Демченка І.П. №209, квитанцію до прибуткового касового ордеру №81 про сплату ТОВ «Хімікл Агро»3 000,00 грн. на підставі угоди про адвокатські послуги від 15.10.2009р.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
Згідно положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р., вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Враховуючи наведене, та враховуючи матеріали даної справи, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме 744,00 грн.
Оскільки на момент порушення провадження у справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 97 670,80 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно сумі заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у справі та сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі №21/291-09 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»97 670,80 грн. заборгованості.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рояста»(08823, Київська обл., Миронівський р-н, с. Шандра, вул. Комсомольська, 1, код ЄДРПОУ 34374510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімікл Агро»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, 38, кв. 5, код ЄДРПОУ 32401788) 5 485 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 62 коп. пені, 802 (вісімсот дві) грн. 77 коп. 3% річних, 781 (сімсот вісімдесят одну) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 1 047 (одну тисячу сорок сім) грн. 41 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 744 (сімсот сорок чотири) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Рішення підписане 25.12.2009р.