01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16 230-31-77
про повернення позовної заяви
"14" грудня 2009 р. № 02-03/2360/15
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Форест Трейдінг», Київська обл., Фастівський р-н, с.Томашівка
про стягнення 464003,36 грн.
Встановив:
Позовна заява надійшла до суду 03.12.2009 р. після повернення ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2009 р. на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України для усунення недоліків.
Повторно подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем до позовної заяви, як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, доданий фіскальний чек № 9962 від 05.11.2009 р. Первісно подана позовна заява була повернена позивачу ухвалою суду від 20.11.2009 р. для усунення недоліків. Дана позовна заява, подана позивачем до суду після усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 20.11.2009 р. проте, до позовної заяви, як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з усуненими недоліками, доданий фіскальний чек № 9962 від 05.11.2009 р., який надавався позивачем в підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви, яка була повернена позивачу ухвалою суду від 20.11.2009 р. для усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи те, що у позовну заяву внесені зміни, фіскальний чек № 9962 від 05.11.2009 р., не може підтверджувати відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами повторно поданої до суду 30.11.2009 р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500,00 грн.). Сума позовних вимог становить 464003,36 грн., проте, державне мито до Державного бюджету України сплачене позивачем згідно з платіжним дорученням № 5699 від 30.10.2009 р. у сумі 4640,00 грн., що не відповідає вимогам п.п “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, оскільки повинно бути сплачено 4640,03 грн. державного мита. Тобто, позивачем недосплачено до Державного бюджету України 0,03 грн. державного мита.
Таким чином, платіжне доручення № 5699 від 30.10.2009р. не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 50 аркушах, конверт - в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.