Іменем України
05 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.
суддів ФрановськоїК.С.
Худякова А.М. при секретарі судового засідання Забеліній О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
встановила:
У вересні 2008 р. ОСОБА_4 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання на денному відділенні Житомирського базового фармацевтичного коледжу ім.Г.С.Протасевича, в розмірі 1/4 доходів щомісячно до досягнення дочкою 23 років. На обґрунтування вимог позивач зазначала, що відповідач має змогу надавати дочці матеріальну допомогу.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) до закінчення навчання, а саме до 30.10.2010 р. щомісячно, починаючи з 10.09.2008 p., 51 грн. державного мита на користь держави та 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі відповідач просить зменшити розмір аліментів до 15 % від його заробітку до закінчення навчання, а саме по 01.07.2010 p., щомісячно, починаючи з 10.09.2008 р.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що суд не прийняв до уваги той факт, що він має неповнолітнього сина, який навчається і потребує додаткових витрат. Також він утримує сина дружини, який на даний момент безробітний. Крім заробітної плати іншого доходу він не має, а заробітна плата дружини ледве перевищує
Справа № 22ц-693/09 Головуючий у 1 інстанції Єзерська І.В.
Категорія 48 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
прожитковий мінімум.
Також, ОСОБА_3 зазначає, що суд безпідставно стягнув аліменти по 30.10.2010 p., оскільки навчання дочки закінчується 01.07.2010 р.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Законодавець визначив, що підставою виникнення аліментного зобов'язання між батьками та повнолітніми дітьми, що продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є сукупність юридичних фактів:
• - продовження сином, дочкою навчання після досягнення повноліття;
• - недосягнення дитиною 23 років;
• - потреба дитини у зв'язку з навчанням у матеріальній допомозі;
• - здатність батьків надавати матеріальну допомогу.
У випадку відсутності хоча б однієї з передбачених законом умов, аліментні зобов'язання не виникають.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дочка сторін ОСОБА_7, яка є повнолітньою і продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги батька, у зв'язку з контрактною (платною) формою навчання.
Проте, такий висновок суду всупереч ст.213 ЦПК України не грунтується на всебічно з'ясованих обставинах справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та не підтверджений належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи суд ухвалив рішення лише з пояснень позивача щодо оплати навчання і не звернув увагу на відсутність у справі будь-яких доказів.
В процесі апеляційного розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_7 дійсно навчається на денному відділенні Житомирського базового фармацевтичного коледжу ім.Г.С.Протасевича, але не на контрактній формі, а на державній, одержує державну стипендію у розмірі 400 грн.
Оскільки позивач не надала інших доказів про потребу дочки у зв'язку з навчанням на матеріальну допомогу батька, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову за необґрунтованістю.
Керуючись ст.303-304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 січня 2009
року скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.