25 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого судді: Товянської О.В. суддів: Омельчука М.І.
Микитюк О.Ю. при секретарі: Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Перший Інвестиційний Банк" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ВАТ „Перший Інвестиційний Банк"
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від Об листопада 2008 року, -
встановила:
В лютому 2006 року ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 Посилався на те, що з депозитного вкладу вкладника ОСОБА_8 були виплачені кошти в сумі 7000 євро особі, яка не мала належним чином оформлених повноважень на отримання цих коштів. Заподіяння шкоди банку сталося в результаті порушення всіма відповідачами вимог нормативних актів Національного банку України, внутрішніх положень та інструкцій.
У зв'язку з уточнненням позовних вимог (а.с.2, т.2) та зміною правової позиції банк просив стягнути 47817,94грн., що є еквівалентом 7000євро по офіційному курсу НБУ на час заподіяння шкоди. Представник позивача подала заяви : 14 травня 2007р. (а.с.21) про відмову від позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ЗО червня 2007 р. (а.с. ЗО т.2) - про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_3 5б00євро, 02 жовтня 2007 р.( а.с. 40 т.2) - заяву про збільшення позовних вимог - стягнення 7000 євро, що за курсом НБУ станом на 11 травня 2007р. становить 47817,94грн.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 травня 2007р. прийнято відмову Банку від позову до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, провадження у справі в цій частині закрито.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від Об листопада 2008 року відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Судом не дослідив усі докази по справі. Не враховано наявність договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного між; сторонами. Ухвала про закриття провадження сторонами не оскаржується.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню із частковим задоволенням позову з таких підстав.
Відмовивши у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів вини відповідача, а дії ОСОБА_3 не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із завданням банку шкоди.
Проте з таким висновком погодитись не можна. Відповідно-до от. 134 КЗпП-працівники-несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між; працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135і цього Кодексу було укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших речей. Стаття 137 цього ж кодексу передбачає, що суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що
Справа ц /389/09 Головуючий у 1 інст. Бондарчук В.В.
Категорія 30 Доповідач Товянська О.В.
забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
За змістом ч.2 п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992р. № 14 „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", керуючись вимогами цивільного процесуального законодавства суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст.ст. 130,135, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій. працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Із відповідачем ОСОБА_3, яка на час виплати цих коштів працювала завідувачем касою, було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Цим договором передбачено, що матеріально-відповідальна особа приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження доручених матеріальних цінностей та виконання покладених в зв'язку із цим обов'язків (а.с.17-18,т.1).
Матеріалами справи доведено, що 15 червня 2004р. у Житомирській філії ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" відповідачем на основі заяви про видачу готівки з депозитного вкладу клієнта ОСОБА_8 були виплачені кошти особі, яка не мала відповідних повноважень на їх отримання.
Судом встановлено, що відповідачем при здійсненні цієї фінансової операції було порушено вимоги п.5 гл.3 розд. III Інструкції Національного банку України „Про касові операції в банках" № 377, п.п.1.3,1.5.,2.1,2.3,2.4,2.19 Посадової інструкції, п.1 Договору про повну матеріальну відповідальність, локальні нормативні акти Банку.
Зокрема, довіреність від імені ОСОБА_8 не була нотаріально посвідчена, підпис клієнта на довіреності ніким не було завірено (а.с.33,т. 1), часткову виплату коштів з депозитного рахунку було проведено без відповідної заяви вкладника. Відповідач не перевірила: наявність підпису посадових: осіб банку, яким надано право підпису касових документів - до виконання було прийнято касовий документ (заяву на видачу готівки №5 від 15.0б.2004р.) без підпису головного бухгалтера філії; не було належним чином ідентифіковано особу, яка звернулась до Банку за отриманням коштів за довіреністю - належність пред'явленого паспорту або документу, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорту тим даним, що зазначені у касовому документі, тобто ОСОБА_3 прийняла на виконання касовий документ - заяву на видачу готівки, в якому були зазначені дані паспорту Вкладника, а не ОСОБА_10, який отримав кошти по довіреності, видала кошти в сумі 7000 евро особі, що не була вказана в заявці на отримання коштів.
Заподіяння шкоди Банку підтверджено аудиторським звітом від 26.08.2004р. про перевірку діяльності філії ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 Від позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивач відмовився, ця відмова прийнята судом і сторонами не оскаржується.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне, із врахуванням цих обставин, задовольнити позовні вимоги частково і стягнути з ОСОБА_3 8384,31грн. заподіяної шкоди, 83,84грн. судового збору та 30грн. витрат на ІТЗ.
Керуючись ст.ст.209,218,303,308,309,316,319,324,325 ЩІК України, колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 06 листопада 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ „Перший Інвестиційний Банк" 8384,31грн. заподіяної шкоди, 83,84грн. судового збору та 30грн. витрат на ІТЗ.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.