Ухвала
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 278/1669/15ц
провадження № 61-24345св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Житомирська районна державна адміністрація, Свято-Воздвиженська парафія Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області, Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Свято-Воздвиженської парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Матюшенка І. В.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації, Свято-Воздвиженської парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про скасування розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18 серпня 1994 року йому надана земельна ділянка площею 0,2 га під будівництво індивідуального жилого будинку згідно плану забудови по АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія IV-ЖТ №022382.
10 жовтня 1994 на його замовлення виготовлено та погоджено у різних інстанціях будівельний паспорт на забудову земельної ділянки.
У 2009 році він прибув на свою земельну ділянку для розмітки фундаменту для будівництва житлового будинку і виявив, що порушені межові знаки, які він встановив в чотирьох кутках земельної ділянки у вигляді стовпів з арматури. Крім того, на частині його земельної ділянки складені будівельні матеріали і виконуються будівельно-монтажні роботи.
Враховуючи наведене, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просив скасувати розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 05 січня 2012 року №4 про передачу в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,2 га Свято-Воздвиженській парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району і зобов'язати громаду церкви відновити умови користування земельною ділянку, що перебуває у приватній власності позивача.
Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його безпідставності та необґрунтованості.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 05 січня 2012 року № 4 про передачу в оренду на 10 років земельної ділянки, площею 0,2 га, Свято-Воздвиженській парафії в особі релігійної громади Української православної церкви для будівництва церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Визнано незаконним та скасовано пункт 2 розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 05 січня 2012 року № 4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду Свято-Воздвиженській парафії, площею 0,2000 га, для будівництва церкви за межами с. Бистри Станишівської сільської ради».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 05 січня 2012 року № 4 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із наявності обставин та доказів, які свідчать про незаконність цього розпорядження, оскільки воно винесено з порушенням норм діючого законодавства та грубим порушенням права власності позивача на вказану земельну ділянку, зокрема, факт зайняття частини земельної ділянки позивача підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи від 10 березня 2016 року № 295/15-16, в якому експертом зазначено, що земельна ділянка, площею 0,2 га, передана в оренду Свято-Воздвиженській парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистрі Житомирського району накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , площа накладки становить 0,0602 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення суду залишено без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2017 року Свято-Воздвиженська парафія Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу нарішення Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що Свято-Воздвиженська парафія Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції, в результаті чого була позбавлена можливості подати докази, чим грубо порушені її процесуальні права. При цьому, під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд, у порушення вимог статті 61 ЦПК України, встановив обставини, які вже були встановлені рішеннями судів, ухваленими в іншій цивільній справі та які набрали законної сили, Зокрема правовідносини між цими ж сторонами щодо будівля церкви та її місця розташування вже були предметом дослідження в цивільній справі № 2-88/12.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації, Свято-Воздвиженської парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про скасування розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки, за касаційною скаргою Свято-Воздвиженської парафії Житомирської єпархії в особі релігійної громади Української православної церкви в с. Бистри Житомирського району Житомирської області на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 24 травня 2016 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
А. І. Грушицький
І. М. Фаловська