Іменем України
31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 591/762/17
адміністративне провадження № К/9901/44638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2017р. (суддя - Шелєхова Г.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017р. (судді - Шевцова Н.В., Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с. 75):
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.01.2017р. №1674 про відмову у призначенні йому пенсії, як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2;
зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2, з часу звернення з заявою про призначення пенсії 02.12.2016р., зарахувавши до стажу для призначення пенсії періоди роботи в ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» з 06.05.1997р. по 31.01.2006р. стаж роботи 8 років 8 місяців 26 днів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що досягнувши 57-річного пенсійного віку та маючи загальний стаж більше 30 років, з яких - 8 років 8 місяців 26 днів є пільговим стажем на посаді муляра, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте у призначенні пенсії йому відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, до якого не зараховано період роботи в ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» з 01.07.1998р. по 31.01.2006р. через відсутність даних про атестацію робочих місць ремонтно-будівельного виробництва підприємства та через відсутність документів, що підтверджують його зайнятість у будівельно-монтажному тресті СНВО ім. М.В. Фрунзе. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його законне право на пенсію.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 04.01.2017р. №1674, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії. як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2, з часу звернення із заявою про призначення пенсії - 02.12.2016р., зарахувавши до стажу для призначення пенсії період роботи в ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» з 06.05.1997р. по 31.01.2006р., стаж роботи 8 років 8 місяців 26 днів.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що атестація робочого місця є основною умовою для призначення пенсії відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 01.07.1998р. позивача переведено до Ремонтно-будівельного виробництва. Відповідно до наказів ВАТ СНПО ім. М.В. Фрунзе від 31.12.1998р. №226 та від 31.12.2003р. №254 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» атестовано посади мулярів, постійно працюючих в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад ремонтно-будівельного управління, водночас про атестацію посад мулярів Ремонтно-будівельного виробництва у вказаному наказі нічого не зазначено. Тобто посада, на якій працював позивач, є не атестованою. Крім того, ні в трудовій книжці позивача, ні у доданих ним чи ВАТ СНПО ім. М.В. Фрунзе документах немає відомостей про те, що позивач працював муляром у Ремонтно-будівельному управлінні.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с. 52 зворотній бік)
Рішенням Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 04.01.2017р. №1674 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. (а.с. 51)
До пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 01.07.1998р. по 31.01.2006р., оскільки наказом «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 31.12.1998р. №226 робочі місця ремонтно-будівельного виробництва не атестовані. Водночас атестовані робочі місця ремонтно-будівельного управління, але відсутні документи, що підтверджують зайнятість позивача у будівельно-монтажному тресті СНВО ім. М.В. Фрунзе.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 12.01.2017р. №1413/05-20. (а.с. 15)
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.11.2014р. №25-04-1316, виданої ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», підтверджено, що позивач у період з 06.05.1997р. по 31.01.2006р. працював повний робочий день у ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», виконував середні та складні роботи при кладці та ремонті кам'яних конструкцій будинків та промислових споруд, за професією (посадою) муляра, зайнятого в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад, що передбачена Списком №2 Розділ XXVII, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36. (а.с. 14)
Згідно даних довідки, робоче місце позивача атестовано по Списку №2 за наказами №105-п від 02.06.1995р., №226 від 31.12.1998р., №254 від 31.12.2003р. (наказ №226 - а.с. 54; наказ №254 - 56)
У листі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» від 27.02.2017р. №25-01-154 повідомлено про те, що довідка від 06.11.2014р. №25-04-1316 видана позивачу на підставі особової картки Т-2, розрахункових відомостей, наказів №129-к «Про прийняття на роботу» від 30.04.1997р., №645/ВК «Про звільнення з роботи» від 16.02.2006р., №105-П від 02.06.1995р., №226 від 31.12.1998р., №254 від 31.12.2003р. «Про результати атестації робочих місць за умовами праці». (а.с. 45)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач у період з 06.05.1997р. по 31.01.2006р. працював у ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» за професією муляра, зайнятого повний робочий день в бригадах мулярів і в спеціальних ланках мулярів комплексних бригад, його робоче місце у вказаний період атестовано по Списку №2, а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який в свою чергу є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005р. №383, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Оскільки в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у спірний період працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.
Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на відсутність атестації робочого місця позивача є безпідставним, оскільки судами встановлено, що наказом ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» №226 від 31.12.1998р. атестовані робочі місця «мулярів, постійно працюючих бригадах мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад», що відповідає посаді, на якій позивач працював у спірний період.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук