Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №808/932/15
адміністративне провадження №К/9901/11130/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуЗапорізької митниці ДФС
на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2015 (суддя - Ю.В.Калашник)
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 (колегія у складі суддів: Ю.М. Дадим, І.Ю. Богданенко, С.А. Уханенко)
у справі № 808/932/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»
доЗапорізької митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України
за участюПрокуратури Запорізької області
прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених митних платежів,
Товариство з обмеженою відповідальністю Технохімреагент» (далі - Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Запорізької митниці ДФС (далі - Митниця), за участю Прокуратури Запорізької області (залучена судом першої інстанції) в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- зобов'язати Митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів в розмірі 12676,81 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства надмірно сплачені при митному оформленні товару, за вантажно-митними деклараціями № 112050000/2013/024705 від 19.09.2013 № 112050000/2013/024497 від 18.09.2013, митні платежі в розмірі 12676,81 грн. та за вантажно-митною декларацією № 112050000/2013/017306 від 04.07.2013 митні платежі у розмірі 15623,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказані суми митних платежів були з нього стягнуті Митницею в порушення вимог Митного кодексу України (далі - МК України), що доведено під час судового розгляду. Зави про повернення таких коштів йому були відхилені з неправомірних підстав.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 адміністративний позов було задоволено частково. Зобов'язано Митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у розмірі 12676,81 грн. В іншій частині позову було відмовлено.
Суди попередніх інстанції виходили з того, що оскільки позивач звернувся до митного органу із заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів та виконав всі передбачені законодавством дії для повернення надмірно сплачених коштів, то зобов'язання митного органу надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій області щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в розмірі 12676,81 грн. є обґрунтованим та правомірним. В частині стягнення суми 15623,05 грн., то суд першої інстанції зауважив, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду Запорізьку митницю Міндоходів зобов'язано надати висновок до казначейства про повернення Товариству надмірно сплачених 15 623,83 грн., то у випадку задоволення судом позовної вимоги стосовно стягнення надмірно сплачених при митному оформленні товару митних платежів у розмірі 15623,05 грн. за вантажно-митною декларацією № 112050000/2013/017306 від 04.07.2013 це може привести до подвійного стягнення з Державного бюджету України вказаної суми.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. В більшості зауважує, що позивач до поданої заяви про повернення йому 12676,81 грн. не надав доказів того, що така сума коштів була надмірно сплачена в якості митних платежів.
Письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду даної справи.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій, з урахуванням обсягу їх оскарження, встановлено, що листом № 68/01-15 від 29.01.2015, позивач звернувся до Митниці із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за МД № 112050000/2013/024705 від 19.09.2013 та МД № 112050000/2013/024497 від 18.09.2013 у розмірі 12676,81 грн. У своєму листі позивач посилався на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № П/808/275/14 від 30.09.2014, після прийняття якої набула чинності постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014, якою визнані протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000752/2 від 17.09.2013 та №112050000/2013/000762/2 від 19.09.2013, прийняті Запорізькою митницею у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент».
Листом № 124/11/08-70-10 від 05.02.2015 Запорізька митниця відмовила позивачу, зазначивши, що питання повернення надмірно сплачених платежів не було предметом розгляду справи, надана копія аркуша « 3/8» МД 112050000/2013/024705 від 19.09.2013 свідчить про нарахування та сплату митних платежів за товари, до яких застосована відповідна митна процедура, однак не підтверджує суму надмірно сплачених митних платежів, а тому відсутні підстави для повернення надмірно сплачених митних платежів.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду, який поновив його право, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Системний аналіз приписів статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25вересня 2007 року за №1097/14364; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Порядок повернення), положення яких перекликаються між собою, суди вірно визначились із тим, що контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач наділений правом на звернення до Митниці із заявою про повернення сплачених ним сум митних платежів, з огляду на те, що в судовому порядку (справа № П/808/275/14) були встановлені обставини за яких, визначена Митницею митна вартість (з яких обраховується митні платежі) імпортованого ним товару була відкоригована до розміру митної вартості, заявленої позивачем в поданих ним митних деклараціях, з якої спершу сплачувались відповідні розміри митних платежів.
Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, був належним способом відновлення порушеного права.
Доводи відповідача, які викладені в касаційній скарзі не спростовують зазначеного. При цьому за своїм змістом вони повторюють зміст листа від 05.02.2015, якому, на думку Верховного Суду, у повній мірі була надана оцінка судами попередніх інстанцій.
Верховний Суд вважає, що суди під час розгляду даної справи вірно визначились із необхідним обсягом спірних правовідносин, надали їм вірного правого обґрунтування.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду