Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №825/1168/16
адміністративне провадження №К/9901/25729/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (суддя Поліщук Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (колегія у складі суддів: Саприкіної І.В., Ганечко О.М., Карпушової О.В.) у справі № 825/1168/16 за позовом Приватного підприємства «Ротранс» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області про стягнення пені, -
Приватне підприємство «Ротранс» (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі відповідач, податковий орган) про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на суми податку, не відшкодовані протягом визначених Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, позов задовольнив. Стягнув з Державного бюджету України в особі Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області на користь Підприємства пеню в сумі 30 623,08 грн за прострочення в 402 дня погашення боргу бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 77 621,00 грн за січень 2015 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про стягнення з державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2015 року, а відповідачами не доказано правомірність їх дій.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачем 19 лютого 2015 року подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року, згідно якої, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 77 621,00 грн.
Працівниками податкового органу проведена позапланова документальна виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено довідку від 20 квітня 2015 року №189/15-222/37787802.
Також податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22 вересня 2015 року №415/15-222/37787802.
За висновками акта перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 7 жовтня 2015 року № 0005681501 про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 53 059,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 264,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою податкового органу відмовлено.
Фактично сума відшкодування з ПДВ за січень 2015 року в сумі 77 621,00 грн отримана позивачем на розрахунковий рахунок 10 червня 2016 року, що підтверджується копією виписки по рахунку та не є спірним між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судами попередніх інстанцій) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій , посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені статтею 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день її погашення.
У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового Кодексу вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у триденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протягом трьох операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що перерахування сум податку на додану вартість за січень 2015 року здійснено з порушенням строку і до моменту його відшкодування ця сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. У відповідності до статті 200 Податкового кодексу України на суму заборгованості нараховується пеня.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.
2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 825/1168/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду