21 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/2284/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,
розглянувши за нововиявленими обставинами у порядку спрощеного позовного провадження
адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)
представник: Карпушев Д.О.
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він працював у Світловодській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з 30.12.2014 року по 19.04.2016 року на посаді головного державного інспектора з питань комунікацій та був звільнений з посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату. Не погодившись зі звільненням, позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою (справа №П/811/579/16). Під час ознайомлення з матеріалами цієї справи позивач дізнався про те, що він не був включений до наказу Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №5-ф від 01.02.2016 року "Про встановлення надбавок окремим працівникам Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області", внаслідок чого не отримав за лютий, березень, квітень 2016 року надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268, яку він отримував до цього у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця. Позивач стверджує, що таким чином його без жодних підстав було позбавлено цієї надбавки, при цьому він не повідомлявся про зміну істотних умов праці, як це передбачено ч.3 ст.32 КЗпП України. Оскільки Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області протиправно не сплачувалася вказана надбавка, отже при звільненні з позивачем не був здійснений повний розрахунок, тому Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, як правонаступник Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, повинна виплатити несплачену надбавку та середній заробіток на весь час затримки по день фактичного розрахунку. З цих підстав позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, що полягають у не нарахуванні та не виплаті йому надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року;
- зобов'язати Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити йому надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у загальному розмірі 1754,92 грн.;
- зобов'язати Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року по день фактичного розрахунку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 (з урахуванням ухвали суду від 17.05.2018 року про внесення виправлень у судове рішення) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо невстановлення ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року.
Зобов'язано Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також 18.05.2018 року суд ухвалив додаткове рішення у цій справі. Цим судовим рішенням зокрема стягнуто з Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн.
Вказані судові рішення залишені без змін постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року та набрали законної сили 20.12.2018 року.
Судом 21.03.2019 року позивачу видано виконавчі листи про примусове виконання вказаних судових рішень.
Ухвалою суду від 27.05.2019 року замінено боржника у цих виконавчих листах - Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.
До суду 20.09.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.
У цій заяві позивач зазначив, що 23.08.2019 року на його картковий рахунок зараховані кошти від ГУ ДФС у Кіровоградській області у розмірі 1718, 05 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 23.08.2019 року, призначення платежу: перерахування надбавки у розмірі 40% з заробітної плати (судове рішення №П/811/2284/17 від 18.04.2018 року). Цим донарахуванням збільшено заробітну плату позивача за лютий, березень 2016 року на надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, що сприяло збільшенню середньої заробітної плати за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року (за 2 місяці, що передують звільненню з займаної посади) та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року.
Крім того, позивач зазначає, що 17.09.2019 року він дізнався про рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року №4-рп/2012, згідно з яким:
- статтею 117 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові у разі затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а статтею 237-1 - відшкодувати працівникові завдану моральну шкоду (третій абзац пункту 1 мотивувальної частини Рішення);
- за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. (абзац перший підпункту 2.2. пункту 2 мотивувальної частини Рішення).
Посилаючись на ці обставини, як на нововиявлені, позивач просить суд змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року у справі №П/811/2284/17 в частині перерахунку середньої заробітної плати за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року (за два місяці, що передують звільненню із займаної посади) та перерахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 19.04.2016 року по 23.08.2019 року в розмірі 707 498, 21 грн.
Ухвалою судді від 25.09.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній адміністративній справі та на підставі частини 6 статті 366, частини 1 статті 368 КАС України призначено її розгляд у судовому засіданні 21.05.2019 року. Цією ж ухвалою замінено відповідача - Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.
Відповідач надав до суду заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, стверджуючи, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими.
Розглянувши заяву в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 статті 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з невиплатою позивачу надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року, а також виплатою відшкодування середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Вирішуючи спір, суд установив, що позивач був протиправно позбавлений з лютого 2016 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбаченої підпунктом 1 "в" пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". При цьому він не був повідомлений в установленому законом порядку (стаття 103 КЗпП України) про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, а тому має право на оплату праці згідно з попередніми умовами.
Ці порушення призвели до неправомірного зменшення заробітної плати позивачу у лютому, квітні, березні 2016 року та до виникнення заборгованості, а отже у день звільнення 19.04.2016 року Світловодська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не провела з позивачем повного розрахунку в належному розмірі.
Встановивши, що Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не було проведено повного розрахунку з позивачем при його звільненні, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача відповідальності за затримку такого розрахунку, установленої статтею 117 КЗпП України.
Визначаючи розмір відшкодування, суд керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до пунктів 2, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
За розрахунками суду, заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці перед звільненням складала: у лютому 2016 року - 2467, 36 грн., у березні 2016 року - 1654,13 грн., усього - 4121,49 грн. Протягом цих двох місяців позивач фактично відпрацював 26 робочих днів. Відтак, середньоденна заробітна плата становить 158, 52 грн. (4121,49 грн. / 26 днів). Кількість днів затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення 19.04.2016 року по день ухвалення рішення 18.04.2018 року склала 500 робочих днів. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні склав 79260 грн. (158, 52 грн. х 500 днів).
Про стягнення цієї суми з Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області суд 18.05.2019 року постановив додаткове рішення, яке 20.12.2018 року набрало законної сили.
Між тим, на виконання рішення суду від 18.04.2019 року у цій адміністративній справі, відповідач нарахував та 22.08.2019 року виплатив ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року, утримавши податки та збори. (а.с. 174, т.5)
За правилами пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Отже, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбачена підпунктом 1 "в" пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", є додатковою заробітною платою та включається у розрахунок середньої заробітної плати.
Проте у розрахунок середньої заробітної плати за два останні місяці перед звільненням для визначення розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наведений у додатковому рішенні суду від 18.05.2018 року, ця виплата не була включена, оскільки на той момент позивачу вона не була нарахована.
Про таке нарахування позивач дізнався 23.08.2019 року, тож цю обставину слід вважати нововиявленою обставиною та підставою для перегляду додаткового рішення суду від 18.05.2018 року в частині визначення середньомісячної заробітної плати за два останні місяці перед звільненням (лютий та березень 2016 року) та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року.
Як свідчать матеріали справи, у лютому 2016 року позивачу було нараховано 2467, 36 грн., з них: посадовий оклад (з доплатою) - 1148, 67 грн., надбавка за спеціальне звання - 80 грн., надбавка за вислугу років (з доплатою) - 368, 60 грн., премія - 870, 09 грн.
У березні 2016 року позивачу було нараховано 1654, 13 грн., з них: посадовий оклад - 939, 82 грн., надбавка за спеціальне звання - 65, 45 грн., надбавка за вислугу років - 301, 58 грн., премія - 347, 28 грн.
Вказані виплати, підтверджені довідкою Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с. 168, т.1), враховані судом при обчисленні середньої заробітної плати. З таким розрахунком погодився суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду від 18.05.2018 року за апеляційними скаргами сторін та відхиливши доводи ОСОБА_1 про неправильність цього розрахунку. (а.с. 13, т.5)
Тож спірна надбавка, яка визначається у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, у лютому 2016 року склала 638,91 грн. (1148, 67 грн. + 80 грн. + 368, 60 грн.) х 40%), у березні 2016 року - 522, 74 грн. (939, 82 грн. + 65, 45 грн. + 301, 58 грн.) х 40 %).
Відтак, з урахуванням спірної надбавки, нарахованої та виплаченої у серпні 2019 року на виконання рішення суду від 18.04.2018 року, сума виплат, які включаються у розрахунок середньої заробітної плати, за лютий 2016 року склала 3106, 27 грн. (2467, 36 грн. + 638, 91 грн.), за березень 2016 року - 2176, 87 грн. (1654, 13 грн. + 522, 74 грн.), а разом - 5283, 14 грн.
Протягом цих двох місяців позивач фактично відпрацював 26 робочих днів. Відтак, середньоденна заробітна плата становить 203, 20 грн. (5283, 14 грн. / 26 днів).
Кількість днів затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення 19.04.2016 року по день ухвалення рішення 18.04.2018 року склала 500 робочих днів. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 101 600 грн. (203, 20 грн. х 500 днів).
Обов'язок виплатити вказані кошти відповідно до статті 117 КЗпП України покладається на Головне управління ДФС у Кіровоградській області, як правонаступника реорганізованих податкових інспекцій.
Суд враховує, що на виконання додаткового рішення суду від 18.05.2018 року у цій справі Головне управління ДФС у Кіровоградській області виплатило ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн., перерахувавши кошти платіжним дорученням №919 від 22.08.2019 року. (а.с. 131, 174, т.5)
Тож стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 101 600 грн., за вирахуванням 79 260 грн., сплачених за платіжним дорученням №919 від 22.08.2019 року.
Доводи заявника про перегляд судового рішення в частині визначення періоду затримки розрахунку при звільненні та про постановлення судового рішення про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме за період з 19.04.2016 року по 23.08.2019 року, в розмірі 707 498, 21 грн., мотивовані тим, що судом здійснювався розрахунок середнього заробітку без врахування рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року №4-рп/2012.
Суд відхиляє такі доводи, оскільки вони зводяться до незгоди позивача з рішенням суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права. Такі обставини не підпадають під визначення нововиявлених обставин, наведені у частині 2 статті 361 КАС України, та не можуть бути підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Тому у задоволенні цієї частини заяви позивача слід відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За правилами частини 4 статті 317, частини 4 статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Тож, частково задовольняючи заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року в адміністративній справі №П/811/2284/17, суд вважає за доцільне змінити його мотивувальну та резолютивну частини.
Керуючись статтями 246, 250, 255,361- 369 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року в адміністративній справі №П/811/2284/17 задовольнити частково.
Змінити додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року, виклавши мотивувальну частину в редакції цього рішення.
Абзац перший резолютивної частини додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року змінити та викласти в такій редакції:
"Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 101 600 грн., за вирахуванням 79 260 грн., сплачених за платіжним дорученням №919 від 22.08.2019 року ".
В іншій частині додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року залишити в силі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повне рішення складено 25.10.2019 року.